Які мости Києва вже працюють і який транспорт ними ходить: ситуація на 5 жовтня

Уранці 5 жовтня Київ почав виходити з ситуації масштабного транспортного колапсу після російських атак на мости. Зараз стало відомо, що громадський транспорт продовжує курсувати мостами через Дніпро, а заторів на більшості мостів уже немає.

Що відомо про ранкові затори та ситуацію з мостами у Києві, як ходить транспорт і які мости потрапили під російські удари від початку жовтня.

У Києві від ранку стоять сильні затори

У понеділок, 5 жовтня, від самого ранку Київ охопили численні затори. Найбільше був ускладнений рух транспорту з лівого на правий берег — проблеми зі швидкістю спостерігалися на Північному, Дарницькому, Південному мостах, а також на мостах Патона та Метро, де автівки рухалися вкрай повільно.

Через значну завантаженість автошляхів із затримками курсує громадський транспорт. Ситуацію додатково ускладнюють ДТП, що сталися у різних районах столиці.

У Києві додали нові електрички, аби розвантажити рух

Через затори на мостах між правим і лівим берегами Києва «Укрзалізниця» запускає 18 додаткових човникових рейсів Kyiv City Express за маршрутом Видубичі — Дарниця — Видубичі.

Вони курсуватимуть від 5 до 9 жовтня у пікові години — від 6:00 до 9:00 та від 16:00 до 21:00 — із зупинкою на станції Березняки.

На станції Видубичі посадка та висадка здійснюватиметься на 3 колії, а на Дарниці — на 1 або 2 коліях.

Окрім додаткових шатлів, для перетину Дніпра радять використовувати графікові приміські та регіональні поїзди напрямків до Ніжина, Гребінки, Конотопа та Славутича, які також роблять обов’язкові зупинки на Видубичах і Дарниці, а приміські — ще й на Березняках.

Поєднання цих рейсів дозволить курсувати до 6 поїздів на годину між берегами у піковий час.

Через ситуацію з мостами у Києві аномальні ціни на таксі

Через постійні атаки російських реактивних дронів на мости між правим і лівим берегами у Києві ціни на таксі підскочили до неадекватних. Людям, які не можуть автівками, громадським транспортом чи пішки дістатися додому, доводиться платити по 600–700 гривень за поїздку.

Подекуди вартість таксі ввечері чи зранку сягає і 2000 грн, що майже вдесятеро більше за стандартну поїздку столицею.

Ускладнення руху постійно спричиняє велике скупчення людей на зупинках громадського транспорту, зокрема біля станцій метро «Палац спорту» та «Звіринецька». Через переповнені автобуси й маршрутки чимало киян змушені переходити мости пішки, витрачаючи на доїзд по кілька годин.

Якими мостами триває рух

Найскладніша ситуація з рухом спостерігається у напрямку з лівого на правий берег. Станом на ранок 5 жовтня рух стабілізувався на Північному мосту, мосту Патона та мосту Метро, повідомляють журналісти «Київ24».

Комунальні служби вже ліквідували діру у мосту, тож і громадський транспорт рухається без перешкод.

Зокрема, після перекриття руху на Подільському мостовому переході 4 жовтня «Київпастранс» лише зранку 5 жовтня відновив рух автобусів №№ 22, 91, 110, 111 та 112 за власними схемами, але громадський транспорт курсує не за графіками.

Під час повітряних тривог від 3 жовтня в місті діють додаткові обмеження — Південний міст перекривають на 15 хвилин у напрямку з правого на лівий берег, а Подільсько-Воскресенський міст — в обох напрямках на 15 хвилин як у разі оголошення, так і після відбою тривоги.

Пошкодження Північного мосту: чи продовжить він роботу

Доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд НТУ Андрій Корецький в етері «Київ24» заявив, що пошкодження проїзної частини Північного мосту після вибуху не означає автоматичної втрати його тримальної здатності.

За словами фахівця, дорожнє полотно виконує переважно транспортну функцію, тоді як ключову роль у стійкості та безпеці усієї конструкції відіграють опори, пілони та фундаменти.

Щоб зробити остаточні висновки про стан споруди, фахівці мають виконати комплексну перевірку: оглянути конструкції, провести вимірювання, вивчити проєктну документацію та зробити детальні інженерні розрахунки.

Чи може РФ знищити всі мости між берегами Києва

Ветеран та інженер-технік Олег Дьорфлер у матеріалі для «Телеграфу» розвіяв побоювання щодо можливості повного знищення київських мостів через Дніпро.

За його словами, хоча російські ракети чи дрони можуть пошкодити прольоти, покриття або опори, повністю зруйнувати такі споруди значно складніше, адже їх будували за часів Холодної війни із величезним запасом міцності — навіть з урахуванням можливого застосування тактичної ядерної зброї.

Як приклад стійкості він навів Антонівський міст у Херсоні, який 2022 року витримував численні прицільні удари.

Інженер наголосив, що у Києві є вісім мостів через Дніпро, а українські фахівці вже мають великий досвід швидкого відновлення пошкоджених споруд.

Крім того, Дьорфлер зазначив, що панічні чутки про «відрізання» лівого берега є компонентом ворожої інформаційної атаки, оскільки психологічний ефект та залякування населення для Росії не менш важливі за самі руйнування.

Чи будуть ефективними понтонні переправи між правим і лівим берегом

Доцент кафедри мостів, тунелів та гідротехнічних споруд Андрій Корецький в етері «Ранок.LIVE» заявив, що понтонні переправи не зможуть повноцінно замінити мости у Києві.

Причинами цього є невідповідність понтонів нормам навантаження столичного транспорту, а також брак підготовлених під’їздів та необхідної інфраструктури на берегах Дніпра.

Водночас експерт зазначив, що будівництво тунелю під Дніпром є цілком реалістичним інженерним завданням. За його словами, українські фахівці мають необхідний досвід зведення подібних об’єктів ще від часів розбудови метрополітену, тож це питання лише часу та ресурсів.

Росія атакує мости у Києві: які потрапили під удар

Нагадаємо, росіяни розгорнули системну повітряну кампанію ударів по мостовій інфраструктурі Києва. За даними Інституту вивчення війни (ISW), метою цих атак є критичне пошкодження опорних конструкцій переправ, дезорганізація цивільного життя мешканців столиці, руйнування логістики та завдавання шкоди українській економіці.

1 та 2 жовтня росіяни неодноразово атакували дронами Південний міст, влучивши в дорожнє полотно, мостову опору, відбійник і захисне бетонне полотно метрополітену. Унаслідок руйнувань міст був повністю закритий для автотранспорту та руху метро, а також запроваджувалися тимчасові обмеження руху на мостах Патона та Метро.

Уранці 3 жовтня ворожий реактивний безпілотник завдав першого удару по Північному мосту, пошкодивши дорожнє полотно й тролейбусну контактну мережу. Через це рух переправою частково обмежили, а тролейбусні маршрути перенаправили за скороченими схемами. У Міноборони РФ визнали цей удар.

Атаки на Північний міст тривали: 4 жовтня черговий реактивний БпЛА знову поцілив у дорожнє полотно. За свідченнями очевидців та опублікованими фото, на місці влучання утворилася величезна діра, однак транспортний рух мостом повністю не зупиняли.

Унаслідок повторного удару по Північному мосту 4 жовтня відомо про двох постраждалих.

Серія послідовних ударів по ключових переправах спричинила масштабний транспортний колапс у Києві: на під’їздах до мостів утворилися величезні затори, а пасажиропотік довелося перенаправляти через Дарницький та Подільсько-Воскресенський мостові переходи.