"Там лежить мій син Рома, він мертвий": моторошні кадри кривавої атаки РФ по Києву (18+)

Унаслідок звірячої атаки РФ на Київ 2 липня десятки родин втратили найрідніших. На місці ударів досі шукають тіла загиблих, відомо щонайменше про 30 людей, життя яких обірвалося. На місці трагедії перебувала жінка, дитина якої загинула.

Журналіст «Суспільного» Іван Антипенко поділився горем жінки.

«Мій син мертвий»: у Києві рідні загиблих від атаки перебувають на місці трагедії

«Заходьте, можете подивитися, тільки там лежить мій син Рома. Він мертвий, не дихає», — каже пані Тетяна з розбитого будинку в Дарницькому районі Києва.

Увага: чутливий контент. Матеріал містить фото трагедії, які можуть бути емоційно важкими. Перегляд може бути емоційно складним — врахуйте це перед продовженням.

Журналіст написав, що за роки війни бачив багато горя, але щоразу це неможливо осягнути і сприйняти.

Також він поділився фотографіями з наслідками російської атаки на Київ.

Загиблі від російської атаки на Київ 2 липня

Нагадаємо, у ніч проти 2 липня внаслідок російської атаки на Київ загинув 24-річний український військовослужбовець Богдан Доля та його рідна сестра Вікторія. Брат і сестра були уродженцями Конотопа Сумської області, де прожили все життя та закінчили місцевий ліцей №1.

У Конотопській міській раді висловили глибокі співчуття рідним, близьким та друзям загиблих. У громаді Богдана та Вікторію згадують як щирих, добрих і світлих людей.

Прощання з Богданом і Вікторією Долями відбудеться у неділю, 5 липня. Детальнішу інформацію про час та місце проведення церемонії місцева влада пообіцяла повідомити додатково.

Також 2 липня обірвалося життя охоронця території, де розташований офіс телеканалу «Ісландія», мешканця Сумщини Володимира, відомого колегам як «дядя Вова». У свої останні хвилини життя чоловік проявив мужність: він відкрив металеві ворота, щоб випустити хлопця, який ховався разом із ним, чим урятував йому життя, але сам евакуюватися не встиг.

За словами співвласника телеканалу Олександра Барабошка, Володимир чесно працював і любив свою роботу, опікувався безпритульними котами, зустрічав військових та допомагав волонтерам відправляти автівки на фронт. Колеги згадують його як світлу людину, яка знала про все, що відбувалося на території.