ЗМІ з’ясували, кому вигідне створення заповідників у столиці

Дата публікації
Перегляди
513
Час на прочитання
3 хв
Поділитись:
Facebook
Twitter
WhatsApp
Telegram
Viber
ЗМІ з’ясували, кому вигідне створення заповідників у столиці

Фото: pixabay.com

Процес створення природних заповідних зон у Києві непрозорий, відбувається в інтересах окремих осіб, а охороною та управлінням заповідних територій ніхто не займається.

Про це йдеться у статті на сайті УНІАН.

Так, автор наводить нещодавній випадок, коли київська прокуратура відкрила кримінальне провадження проти "Київського еколого-культурного центру" (КЕКЦ) за неналежну охорону заказника «Троєщинські луки».

Саме КЕКЦ було доручено охорону ПЗФ під час створення «Троєщинських луків» три роки тому. Приблизна площа заказника дорівнювала 381,8 га, однак слідчі виявили, що КЕКЦ ініціював зміну меж заказника з метою виключення з охоронюваної території понад 4 гектарів землі для комерційних потреб. В результаті, замість 381,8 га заповідних територій, залишилося 377,6 га.

Також з’ясувалося, що частина територій ПЗФ "Троєщинські луки" експлуатується комерційними організаціями – зокрема, автоцентром WOG, альтанками з мангалами та іншими закладами невідомих осіб.

У статті йдеться, що за ситуацією на «Троєщинських луках» відкрито провадження за ч. 1 статті 366 Кримінального кодексу України – службове підроблення.

За інформацією видання, за останні три роки до природно-заповідного фонду Києва було віднесено 25 локацій загальною площею понад 4 тисячі гектарів. Ще 30 локацій (420 га), згідно з планами міської влади, набудуть цього статусу пізніше.

Проте заповідники створені лише на папері, а боротьба за екологією перетворилася на рекет.

«Адже рішення міськради передбачають оформлення на кожну таку ділянку охоронного зобов'язання в місячний термін. Тобто, територією, яка віднесена до природно-заповідного фонду столиці має хтось управляти, захищати та охороняти. Але за жодною з них таке охоронне зобов'язання не оформлено досі», - говориться у статті.

Автор наголошує, що левова частка нових заповідників у Києві створена саме за ініціативи КЕКЦ, якому передано понад 1400 га заповідників. Саме ця організація має охороняти та управляти заповідниками, створеними за його ж ініціативою, але у відкритих джерелах можна знайти інформацію, що на рахунках КЕКЦ немає коштів, отже, вона фізично не може управляти переданими територіями. Відповідно, всі передані КЕКЦ об’єкти перебувають у занедбаному стані.

«У сухому залишку виходить, що нікому не відома організація, члени якої, за даними їхнього офіційного сайту, займаються "відловом браконьєрів", фактично стала латифундистом. Вочевидь, секрет криється у тому, що керівники "КЕКЦ" на чолі з керівником цього центру Володимиром Борейком змогли вдало використати на свою користь прогалини у законодавстві», - зазначається у статті.

Видання зазначає: якщо процес створення ПЗФ не буде впорядкований, це призведе до негативних наслідків для екології.

«По-перше, ситуація, коли статус заповідного фонду просто використовується задля безперешкодного комерційного заробітку або рекету вже існуючих бізнесів, дискредитує будь-які здорові ініціативи справжніх екологів зі збереження столичної природи. По-друге, якщо свавілля з неврегульованим створенням «паперових» заповідників не буде зупинено, управління та догляду ці землі так і не отримають. А киянам дістануться тільки нові сміттєзвалища, шашличні та СТО. На яких просто наживатимуться спритні ділки, які вдало «прилаштувалися» біля окремих представників місцевої влади», - резюмується у публікації.

Наступна публікація