Госпіталізація має бути обґрунтованою та доцільною. Якщо на це не звертати увагу – не вистачить ніяких ліжок.
Ситуація з COVID-19 в країні не дозволяє нам розслабитися. Потік пацієнтів до стаціонару ніяк не вщухає. Постійно обговорюється питання недостатності ліжкового фонду. Сперечаються, чи готові ми до зимового навантаження.
Можливо, це звучить не дуже оптимістично, але пацієнтів поки що дійсно багато. Інше питання, що далеко не всі, хто надходить, важкі. Значну частину тих, хто звертається по допомогу, стаціонар не приймає і направляє до сімейного лікаря. Тому що це — легкі пацієнти.
Про це написав лікар-інфекціоніст Київської міської клінічної лікарні №4 Євген Дубровський у Facebook. Він прояснив питання про те, кому лікувати недіагностованих пацієнтів.
Лікар наголошує, що наразі головною та кричущою стає та проблема, що людям, хворим на COVID-19, майже неможливо адекватно допомогти без госпіталізації. Це сумна реальність...
"Я дуже поважаю та підтримую своїх колег — сімейних лікарів. Серед них є багато моїх друзів, які сумлінно та висококваліфіковано виконують свою роботу. Ми постійно підтримуємо зв’язок та обговорюємо робочі моменти, незрозумілі деталі та алгоритми надання допомоги. Але вони стикаються з масою проблем, які призводять до цього хаосу та перенавантаження стаціонарів", — зазначає лікар.
Особливо актуальними є такі проблеми:
- Якщо аналіз на COVID-19 виконується в амбулаторіях до десяти діб, то як сімейному лікарю адекватно вести пацієнта? Що лікувати та в яке профільне відділення госпіталізувати за необхідності? Чи доцільно важкого діагностичного пацієнта одразу везти в госпіталь?
- Хворий, який повільно одужує, позбавлений можливості завчасно на 5-7 добу зробити в поліклініці необхідні аналізи крові, рентгенографію, він фактично ведеться всліпу. Як лікарю оцінити ступінь важкості та зорієнтуватись у доцільності госпіталізації?
- А що вже казати про тих лікарів, хто взагалі ігнорує чи просто перекидає своїх хворих на стаціонар без показань…
"Що ми маємо наразі? Нескінченний потік хворих, які потребують допомоги. Одні – суто психологічної. З ними достатньо поговорити, дати прості рекомендації та розібрати все по полочках. Інших треба уважно оглянути, зробити рентген легень (кажу навмисно "рентген", тому що КТ не вносить ясності та спричиняє безліч діагностичної плутанини, але про це поговоримо окремо). Вирішити, чи є показання для госпіталізації. Третю групу пацієнтів з лихоманкою треба госпіталізувати за важкістю стану. Але не факт, що це коронавірус. На наступну добу ПЛР покаже результат і ми будемо знову, як біля розбитого корита – куди дівати пацієнта без COVID в коронавірусному госпіталі?", — пояснює Дубровський.
Він додає: "І лише наостанок – дійсно наші, профільні хворі на коронавірус, які потребують допомоги. Ті пацієнти, на яких ми вже з’їли не одну собаку, далеко просунулись у знаннях, вже спасли сотні життів та готові працювати й надалі".
Лікар наголошує, що стаціонар — не поліклініка. Так неправильно. Легкі пацієнти лікуються амбулаторно, важкі – у стаціонарі.
"Госпіталізація має бути обґрунтованою та доцільною. Якщо на це не звертати увагу – не вистачить жодних ліжок. Я всім щиро бажаю мати свого гарного досвідченого сімейного лікаря. Це дійсно розкіш, яку треба цінувати та всіляко оберігати. Бо інакше страждають усі. І пацієнти, й опорні стаціонари. Будьте здорові", — підсумовує Дубровський.
☣ Новини з передової, або питання про те, кому лікувати недіагностованих пацієнтів ♂️ Ситуація з COVID-19 в країні не...
Опубліковано Лікаром Дубровським Неділя, 27 вересня 2020 р.
Раніше Дубровський пояснював, що імунітет, який формується у разі перенесення коронавірусної інфекції, є стійким та ефективним. Антитіла до COVID-19 зберігаються упродовж п'яти місяців після хвороби.
Нагадаємо, Київ 28 вересня перейшов із "помаранчевої" зони карантину у "жовту".
Читайте також: