Переповнені стаціонари, багато хворих у школах: лікарка-епідеміологиня розповіла, чого очікувати від коронавірусу в Україні

Коронавірус продовжує атакувати Україну. Станом на 5 жовтня вже відомо про 230 236 інфікованих та 4 430 летальних випадків. 

Чи змінився перебіг самого коронавірусу, чи можуть помилятися тести, як відрізнити коронавірус від ГРВІ та грипу і коли закінчиться пандемія - в інтерв'ю ТСН.ua розповіла лікарка-епідеміологиня Національної експертної групи з інфекційного контролю (NEGIC) Катерина Сояк. 

В Україні щодня виявляють тисячі нових випадків коронавірусної інфекції. Нещодавно було подолано психологічну позначку – зафіксовано понад 4000 хворих за добу. З чим це пов’язано і чого очікувати далі?

Насправді, це досить передбачуваний епідеміологічний процес, бо якщо ми маємо певну кількість хворих людей, відповідно, вони контактують з іншими здоровими, і ми отримуємо нову кількість контактних і хворих. Відповідно, зараз ми бачимо абсолютно класичний розвиток епідпроцесу в контексті крапельної інфекції. Це абсолютно передбачувано.

У Міністерстві охорони здоров’я розглядають варіант повернення до суворого карантину, як на початку весни – майже до повної самоізоляції. Як Ви вважаєте, наскільки це може стримати поширення коронавірусу? Чи не буде це відтермінуванням, яке згодом знову дасть значне зростання кількості інфікованих?

Дійсно, це стримає інфекцію на певний час, але ми побачимо той самий варіант, який був і на початку весни, коли країна пішла на суворий карантин. Ми дійсно знизили рівень захворюваності, але, вийшовши з карантину, не встигли підготувати свої робочі місця, школи, садочки, лікарні до необхідних умов, тому побачили знову стрімке зростання захворюваності. І ми не отримали другу хвилю, а лише уповільнили першу. Тому я думаю, що на сьогоднішній день ситуація буде дуже схожа: якщо підемо в суворий карантин і нічого за цей період не змінимо, то вийдемо і знову почнемо хворіти, тому що крапельну інфекцію стримати дуже важко.

Чи змінився перебіг самого вірусу? Деякі вчені прогнозували, що COVID-19 поступово втрачатиме свою силу і послаблюватиметься. Що маємо наразі? Чи мутує коронавірус?

На сьогоднішній день в Україні, як і в інших країнах, ми бачимо, що близько 80% – досить високий відсоток людей – переносять COVID-19 у легкій формі. Навіть за наявності позитивного аналізу ПЛР-методом, тобто за наявності РНК-вірусу у верхніх дихальних шляхах, іноді люди не мають жодних клінічних симптомів. І найчастіше це в такому варіанті проходить. У груп ризику, звичайно ж, розвиваються ускладнення, про які ми також чули і бачили. І в стаціонарі перебувають люди, які переносять більш важку форму COVID-19. Але говорити про те, що вірус якось мутує або слабшає, ми не можемо, оскільки таких досліджень не проводили. Тому просто бачимо на клінічних прикладах, що дуже багато людей переносять вірус легко.

Наразі у багатьох країнах світу, зокрема і в Україні, триває активна робота над розробкою вакцини від коронавірусу. На вашу думку, коли ми зможемо отримати її та наскільки вона буде ефективною? Враховуючи те, що дотепер вакцинація від коронавірусних інфекцій не практикувалась.

Я не працюю над цим питанням, але я точно знаю, що в Україні це зробити складно. У нас немає тієї необхідної бази, у нас немає обладнання, ми багато років не займалися розробкою вакцини, і сподіватися на нашу вітчизняну вакцину я б точно не стала. У світі вже ведуться розробки вакцини і для повного циклу необхідно близько чотирьох років. Можливо, це станеться швидше - за два роки, якщо будуть скорочені певні етапи досліджень. Але говорити, що вакцина з'явиться у цьому році, і про українське виробництво, я б не стала. Чекаємо, поки вакцину розроблять інші країни, і ми зможемо її купити для себе.

Від вересня діти пішли до школи. Утім чи не щодня з'являються повідомлення, що цілі класи йдуть на карантин. На вашу думку, на що чекати далі? Чи можливий варіант, коли навчальні заклади таки зачиняться, а навчання знову відбуватиметься онлайн?

Весь період, поки країна перебувала на карантині, було б дуже правильно підготувати школи і садки у контексті інфекційної безпеки, щоб діти менше хворіли. У той же час, ми знаємо, що діти COVID-19 переносять дуже легко, або взагалі безсимптомно. Але діти є фактором передачі COVID-19 у свої сім'ї, більш дорослому населенню. І це дуже важливо було пропрацювати до походу дітей до школи. І сьогодні ми дійсно бачимо, як діти приходять до школи і як закриваються цілі класи. І ми знову ризикуємо отримати онлайн-навчання, хоча не для всіх дітей це прийнятно. І як ми вже бачили, це дає не дуже хороші результати у плані отримання знань, але такий варіант дійсно можливий. Щоб цього уникнути, необхідно налагоджувати інфекційну безпеку якраз у школах і садках: зволожувати повітря, говорити з дітьми про особисту гігієну. І, взагалі-то це нескладні питання, просто їх треба структурно відпрацювати, щоб школа була готова до прийому дітей.

Хоча Київ із "помаранчевої" зони перейшов до "жовтої", кількість хворих не зменшується. Що, на вашу думку, може зупинити поширення коронавірусу. Знову зупиняти метро?

Ми бачимо, що Київ також набирає обертів із захворюваності COVID-19 і ми вже перебували у "помаранчевій" зоні. Насправді жодних нових заходів поки не придумано і варто було б дотримуватись того, що вже заявлено урядом. Всі ті карантинні заходи, які зараз прописані в адаптивному карантині, справді актуальні, їх варто дотримуватись. І, можливо, нині просто варто посилити контроль за виконанням цих заходів. Тому що, наприклад, транспорт дуже переповнений, але питання не в тому, що його треба зупиняти, а варто контролювати, як люди заходять в транспорт, як їздять. Щоб це не було безконтрольного натовпу. Я теж часто їзджу у транспорті і бачу дуже багато людей – набагато більше, ніж місць для сидіння. І мало хто це перевіряє.

У середині вересня ВООЗ зафіксувала коронавірусний антирекорд – за добу додалося 307 930 нових випадків зараження коронавірусом. Чому нині спостерігається зростання випадків інфікування? Коли можна чекати на спад?

Чому ми зараз спостерігаємо підвищення захворюваності, тому що досі у світі немає ще колективного імунітету, і ми дуже сприйнятливі до цієї інфекції. І на сьогоднішній день ми дуже мало дотримуємося карантинних заходів. Тому, поки ми не будемо стежити за собою, поки не будемо дотримуватися карантинних заходів, і поки ми не забезпечимо школи, садочки і не підготуємо лікарні та інші соціально-важливі об'єкти до прийому пацієнтів, ми, звичайно ж, будемо бачити тільки зростання захворюваності. Крім того, у нас дуже слабка робота з контактними. Ми втрачаємо велику кількість контактних людей, які в подальшому хворіють і знову-таки інфікують наступне коло контактних.

З точки зору епідемілогії – на якому етапі зараз перебуває новий коронавірус?

Зараз ми спостерігаємо класичний розвиток епідеміологічного процесу. Бо чим більше хворих, тим більше контактних і тим стрімкіше збільшується кількість хворих людей. Вірус активно передається в популяції, тому що на сьогодні у нас немає колективного імунітету. І майже кожна людина вразлива перед цим новим вірусом. Ми хотіли б прогнозувати на сьогоднішній день спад захворюваності - якесь плато, як ми говорили про нього на початку літа. Але, на жаль, поки що ми бачимо наростання першої хвилі, і це пов'язано і з тим, що ми порушуємо карантинні заходи, ну, і з тим, що це досить природний процес, і ми просто бачимо розвиток і поширення вірусу в популяції.

Інфекціоніст, колишній гендиректор Центру громадського здоров'я Володимир Курпіта, заявив, що наразі ситуація із коронавірусом в Україні нагадує "зліт космічного апарата з космодрому". Чи так це? Чого очікувати  восени-взимку 2020-2021 рр. Чи збільшуватиметься кількість випадків інфікування? Чи впораються наші лікарні? 

Я солідарна з цією цитатою. На сьогоднішній день ми бачимо абсолютно стрімке зростання захворюваності. Ніяких причин отримати спад я поки що не бачу, тому що велика кількість хворих, велика кількість контактних, з якими ніхто не працює. Відповідно, ми отримуємо нові і нові випадки. Це закономірний епідеміологічний процес, і поки що ми його не перериваємо. Лікарні наші  не готові, але це не вина лікарень. Це формувалося роками. У нас відсутній інфекційний контроль у лікувальних установах, або він присутній на дуже низькому рівні. Як ми знаємо, крапельну інфекцію досить важко стримувати навіть коли інфекційний контроль на високому рівні. Тому на сьогоднішній день ми будемо мати дуже багато проблем з хворими, з кількістю захворілих, з переповненими стаціонарами, захворюваністю у школах і садках. І я поки що не знаю, як цього уникнути...

Чи можливе повторення в Україні "італійського" чи "іспанського" сценарію, коли хворих, які потребували госпіталізації було дуже багато, а надавати допомогу – нікому?

"Іспанський" або "італійський" сценарії в Україні, звичайно ж, можливі. Хоча я не думаю, що нам варто лякати один одного чиїмось сценарієм. Ми і так вже бачимо свій сценарій. Поки що наші лікарні здатні приймати пацієнтів, але вони на межі. Дійсно, стаціонари починають переповнюватися, люди бояться, і у нас друга хвиля паніки починається.

Святкування Дня міста в Одесі, концерт у Дніпрі… Треба констатувати, що багато людей не дотримуються правил карантину, а то й взагалі не вірять в існування коронавірусу. З чим це пов'язано? Можливо, з недостатнім інформуванням?

З приводу недотримання карантинних заходів, інформування населення достатньо. Я думаю, що це просто неробочі закони, як і за багатьма іншими напрямами у нашій країні. Напевно, недостатній контроль цих правил, тому люди, дійсно, розслабилися і зовсім не дотримуються карантинних заходів.

Коли, на вашу думку, може закінчитися пандемія і можна буде повернутися до нормального життя?

Коли закінчиться пандемія, чесно, сказати складно, сама ставлю це запитання, скільки це може тривати. Але зараз, коли ми маємо підвищення сезонних захворювань, які у нас циркулюють, думаю, що поки що рано говорити про якісь послаблення, тому що зараз буде ситуація складніша: будуть переповнені стаціонари, не тільки хворими на COVID-19, а ще й на грип та інші ускладнення після вірусних респіраторних захворювань, тому, я думаю, що до зими, а то і весни, ми будемо перебувати у досить складному становищі.

Які висновки про коронавірус ви зробили для себе?

Мені поки складно зробити будь-який висновок. Але, насправді, дуже яскраво ми відчули, наскільки людська паніка заважає здоровому глузду і заважає розумно й ефективно діяти в досить простих ситуаціях, тому що вірус передається лише крапельним шляхом. І цілком зрозумілі запобіжні заходи, але чомусь через нерозуміння або паніку ми бачимо ось таке тотальне недотримання цих заходів. Хтось у них надмірно вірить, хтось не вірить. І це викликає, звичайно ж, труднощі з боку фахівців, тому що дуже складно спілкуватися з людьми, доводити свою позицію. Але в будь-якому випадку, мені здається, ще рано робити якісь висновки, тому що пандемія не закінчилася, ми дійсно тільки спостерігаємо наростання захворюваності, ми ще будемо бачити, як реагує наше суспільство, система охорони здоров'я тощо. Тому ми поки що в очікуванні змін у системі охорони здоров'я, але в будь-якому випадку ми можемо робити висновок, що заходи інфекційного контролю, вони важливі завжди – не тільки у період пандемії. А якби ми були готові до нього і раніше, у нас би не виникало таких складнощів.

Підсумок – те, що інфекційний контроль необхідний скрізь і всім просто на різних рівнях, як у медичному закладі, так і вдома на рівні звичайного побутового життя.

Поширені питання про коронавірус 

Як відрізнити коронавірус від ГРВІ та грипу? Які симптоми вказують на те, що у людини точно COVID-19?

З самого початку карантину ми говоримо про те, що вся група вірусних респіраторних захворювань досить схожа за симптомами, за клінікою. Тому і грип, і ГРВІ, і COVID-19 дуже схожі за симптомами. І починаються схоже, але, дійсно, у COVID-19 набагато більший, триваліший інкубаційний період, тому що у звичайних, звичних нам ГРВІ, грипу близько чотирьох годин достатньо, щоб ми захворіли. Як ми знаємо, COVID-19 може проявитися протягом 14 днів. Це викликає певні складнощі у діагностиці та в ізоляції контактних людей. Але по клініці – дуже схожі захворювання. І, дійсно, потрібно лабораторне підтвердження, щоб зрозуміти, що саме у людини, коли вона має такі симптоми. Єдине, що є характерні ознаки – це втрата нюху, яку дуже багато хто відзначає. Це кишкові розлади, але в будь-якому разі це складно диференціювати без лабораторного підтвердження.

Чи існує якась профілактика коронавірусу? Як не захворіти?

Специфічної профілактики COVID-19, на жаль, немає. Як не захворіти, це, дійсно, дуже важливі поради: не відвідувати місця скупчення людей, дотримуватися особистої гігієни, гігієни рук, гігієни кашлю, тримати дистанцію з людьми, навіть, якщо це ваші знайомі та близькі. У будь-якому разі кожна людина на сьогоднішній день стикається з цим ризиком захворіти, тому краще триматися трішечки далі, щоб не створювати додаткові ризики для себе і своєї сім'ї. Але такої профілактики, яка допомогла б за день-два, немає, якщо ми говоримо про якісь медикаментозні вітаміни, їжу. Дуже корисно в цілому дотримуватися здорового харчування, певних правил здорового способу життя, щоб зміцнювати свій організм і імунітет, але це буде профілактувати, взагалі-то, всі інфекції можливі. А щодо COVID-19 у нас є такі прості правила, які я вище перерахувала, і яких варто дотримуватися на сьогоднішній день, коли ми їздимо у транспорті, ходимо на роботу тощо.

Як переносять коронавірус діти? У чому різниця перебігу з дорослим населенням, і чому це так?

Діти переносять захворюваність легше, ми це вже з вами знаємо. І на прикладі інших країн доведено, що у дітей менш сприйнятлива тканина легень до вірусу. Тому діти майже не мають клінічних симптомів, і вірус не вражає їхні легені. У дорослих якраз абсолютно протилежна ситуація – цей вірус тропний до легеневої тканини і викликає ураження легень. Але це у важких випадках. Як ми з вами вже говорили, відсотків 80 дорослих людей переносять вірус досить легко. Але серед дітей ми, в принципі, не бачимо складного перебігу. І за весь період пандемії в Україні зафіксовано лише дві смерті серед дитячого населення.

Як зменшити рівень інфікування у школі?

Щоб зменшити рівень захворюваності у школі, необхідно створювати умови, за яких діти будуть менше хворіти. На це дуже впливає вологість приміщення. Коли починають включати батареї, повітря пересушується і слизові більш сприйнятливі до будь-яких вірусних захворювань, у тому числі і до COVID-19. Тому вже дуже багато років ведеться робота, щоб у школах, нарешті, ставили зволоження, щоб вчили дітей гігієні рук, гігієни кашлю. Це все дуже такі тривалі питання, які формують поведінку дітей, але загалом це буде безпосередньо впливати на рівень захворюваності.

Яка вірогідність інфікуватися коронавірусом у супермаркеті? Де і як це може трапитися: в залі, в черзі?

Як ми вже з вами говорили, завжди є ризик захворіти у закритих приміщеннях, де є багато людей, і якщо воно погано провітрюється. Зараження у супермаркетах цілком можливо, особливо контактним шляхом. Це непрямий шлях передавання COVID-19, але він також можливий, якщо хвора людина, припустимо, покашляє в долоню, потім візьме якісь товари, а після нього візьмете ці товари ви, і таким чином вірус потрапить до вас на слизові. Але це досить складний шлях передавання в плані його здійснення на практиці. Але це можливо, якщо людина, дійсно, виділяє вірус і має якісь яскраві респіраторні симптоми. Тут неважливо, в залі або в черзі, але, в будь-якому випадку, всі закриті приміщення, в яких ми дуже багато торкаємося  контактних поверхонь, до яких доторкалися інші люди, в таких приміщеннях існує ймовірність зараження..

Чи можна заразитися коронавірусом на вулиці, в парку? За яких умов? Чи тримається вірус у повітрі і скільки часу?

Як ми з вами знаємо, на вулиці захворіти складно, саме тому на вулиці можна перебувати і без маски. У масці ми перебуваємо лише у тих місцях, де неможливо тримати дистанцію. На вулиці тримати дистанцію можна з іншими людьми, тому на вулиці у нас мінімальні ризики захворіти. І вірус дуже швидко розсіюється у зовнішньому середовищі, не формується його достатня концентрація, щоб хтось заразився. Тому спілкування з кимось на вулиці не розцінюється як ризиковане (в плані зараження коронавірусом, – ред.). А ось в закритих приміщеннях, які погано провітрюються, існує величезний ризик зараження.

З вашого досвіду, де і як люди найчастіше інфікуються коронавірусом? Яких місць варто уникати?

Тут складно сказати, які люди найбільше схильні до інфікування коронавірусом... Безумовно, у нас є групи ризику, які ми виділяємо і яким досить небезпечно захворіти цим вірусом... Ми повинні розуміти, що будь-які місця скупчення людей – це завжди ризик захворіти і COVID-19, і іншими респіраторними інфекціями, а також кишковими інфекціями, тому що вони передаються контактним шляхом. Тому, в будь-якому випадку, місць великого скупчення людей ми повинні уникати. І перебування у багатолюдних місцях розцінюється як ризик інфікування

Чи потрібно обробляти продукти з магазину, посилки від кур'єра? І як?

На початку карантину ми з вами ще розглядали питання, як обробляти продукти, пакети після магазину тощо. На сьогоднішній день я все ж не стала б радити такі способи, це дуже побічно допомагає профілактувати вірус. І в будь-якому випадку, якщо ми будемо дотримуватися особистої гігієни, обробляти і мити вчасно руки, нам не доведеться обробляти купу предметів навколо себе, що взагалі-то і неможливо. Тому простіше, проконтактувавши з предметами, яких торкалася велика кількість людей, принісши продукти з супермаркету, просто помити руки, помити продукти і цього достатньо, щоб не заразитися.

Чи можуть помилятися тести на коронавірус? Деякі люди, отримавши позитивний результат, приміром, під час подорожі, так і не мають симптомів.

Дуже важливо розуміти, про які тести ми говоримо. Якщо говоримо про швидкі тести, ми можемо мати велику похибку, будуть як помилково-позитивні тести, так і помилково-негативні. На сьогоднішній день швидкі тести не використовуються для діагностики, вони можуть бути тільки методом скринінгу. А після них потрібно підтвердження методом ІФА або ПЛР. Що стосується ПЛР-методу, то на сьогоднішній день він має дуже переконливий вплив: якщо є негативний ПЛР, то немає ніякого захворювання. І тут теж потрібно розуміти, що 25% у ПЛР-методі є хибно-негативних тестів. Це означає, що 25% з обстежуваних, які отримали негативний результат, все одно можуть бути носіями вірусу. Це просто похибки самого методу. Це потрібно розуміти. Але, якщо ми отримуємо позитивний результат ПЛР, це майже 100% наявність вірусу. Виходить, що помилково-негативних тестів у ПЛР-методі більше, ніж помилково-позитивних. Тому, якщо ми отримуємо позитивний аналіз ПЛР, це на 99%-100% означає, що ми хворі.

Чому деякі переносять вірус легко, без симптомів, а деякі важко? А деякі взагалі не інфікуються. Навіть в одній родині – половина сім'ї хворіє, а у половини – тести на COVID-19 негативні?

Наявність захворюваності залежить від сприйнятливості організму, від дози вірусу, яку отримав організм і, відповідно, від його імунної реакції. Тому всі діагнози частково загадка, тому що кожен організм переносить захворювання по-різному. Дійсно, є ситуації, коли в одній сім'ї хворіють не всі, або сусіди по кімнаті, сусіди по квартирі інфікованого коронавірусом не хворіють. Мабуть, дотримуються особистої гігієни, або була недостатня доза інфікування тощо. Але поки у нас немає колективного імунітету, ми повинні розцінювати кожну людину як потенційно-можливе джерело захворювання. 

Як запобігти ускладненням від коронавірусу?

Якщо ми вже захворіли на COVID-19, насправді, від нас мало що залежить в плані профілактики ускладнень. Але у будь-якому випадку потрібно стежити за своїм станом, вчасно звертатися за медичною допомогою, щоб хоча б не погіршувати ситуацію і не допускати до важкого стану через несвоєчасне звернення за медичною допомогою, але знову ж таки, якщо хтось перебуває в групі ризику, ці ускладнення розвиваються, на жаль, без участі людини. Ми не можемо це особливо профілактувати, коли вже хвороба настала.

Скільки людей у країні мають перехворіти, аби сформувався колективний імунітет і захворюваність пішла на спад?

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, ми повинні досягти хоча б 60% колективного імунітету, тоді зможемо більш спокійно реагувати на цю інфекцію, і вона не матиме такого пандемічного характеру. Але на сьогодні ми не говоримо про ці цифри, тому що у квітні у нас було близько 2% колективного імунітету у світі, на сьогоднішній день ми, може бути, наблизилися до 10%, але ніяк не до 60%.

Якщо людина вже перехворіла COVID-19, наскільки тривалим у неї може бути імунітет? Чи відомо Вам про повторні випадки зараження коронавірусом?

На сьогоднішній день є статті про те, що люди хворіють повторно. Є дані про те, що не формується тривалий імунітет, взагалі-то як і у всієї групи респіраторних вірусних захворювань. І у нас є гарний приклад з грипом - навіть коли ми вакцинуємо певними штамами грипу – це не запорука того, що ми не захворіли якимось іншим штамом, який буде циркулювати у наступний сезон. Тому з COVID-19 буде і є та сама історія. Ми хворіємо, у нас формується короткочасний імунітет, але це не означає, що ми не захворіємо повторно або новим штамом COVID-19.