Євген Дубровський розповів про особливості перебігу коронавірусу у різних людей і чого очікувати далі.
Коронавірус продовжує атакувати всі без винятку регіони України. 2 вересня у столиці був зафіксований антирекорд – 332 випадки COVID-19 за добу.
Чому коронавірус набирає оберти в Україні, чи існує якась профілактика COVID-19, що потрібно робити, якщо людина запідозрила у себе інфекцію, про "щеплення" від нового вірусу на "передовій" і коли закінчиться пандемія - в інтерв'ю ТСН.ua розповів лікар-інфекціоніст Київської міської клінічної лікарні №4 Євген Дубровський.
Про коронавірусні антирекорди
Пане Євгене, ви безпосередньо працюєте із хворими на COVID-19 від початку пандемії. Як змінилася ситуація? Чи забезпечена наразі лікарня усім необхідним для надання допомоги пацієнтам з коронавірусом?
Ситуація принципово не змінилась. Як і раніше, інфіковані надходять кожного дня. Кількість пацієнтів не зменшилась, останнім часом навіть простежується тенденція до збільшення числа захворілих. Це цілком зрозуміло, враховуючи контагіозність вірусу та простий шлях передачі. Проте, це не свідчить про якісь панічні чи песимістичні настрої. Ми спостерігаємо цілком природний процес імунізації населення. Ситуація розвивається доволі благополучно та керовано. Важких форм, порівняно з легкими, небагато. Летальність дуже низька й обумовлена цілою низкою причин.
Так, лікарня забезпечена всім необхідним і надає допомогу мешканцям столиці у повному обсязі. Ліки, обстеження та лікування наших пацієнтів – безкоштовні.
У Києві та області майже щодня фіксуються сотні нових випадків коронавірусної інфекції та антирекорди. З чим це може бути пов’язано?
Як я вже сказав вище, це закономірний процес. Вірус новий, до нього немає готового імунного захисту у населення, тому рано чи пізно більшість населення "познайомиться" з COVID-19. Яким буде це "знайомство" – майже безсимптомним чи доволі важким – залежить від базового рівня імунної системи кожного пацієнта. Тривале спостереження та практика наразі дозволяють стверджувати, що переважна більшість переносить захворювання легко та без ускладнень.
В Україні від 26 серпня посилили і подовжили карантин до 1 жовтня. Чи вважаєте Ви ці обмеження потрібними та дієвими?
Мені важко прокоментувати це подовження карантину, оскільки я не дуже розумію, що саме принципового чи важливого змінилось. Закриття нічних клубів, кінотеатрів… І що з того? Це принципово зменшить поширення вірусу? Ні. Це робота з групами ризику? Знову ні, адже нічні клуби навряд чи відвідують літні люди. Масковий режим? Про це краще поговорити окремо, адже це теж не є принциповим заходом попередження розповсюдження COVID-19.
Чому коронавірус вражає не всіх
З вашого досвіду, де і як люди найчастіше інфікуються коронавірусом?
Люди заражаються коронавірусом при близькому тісному контакті з хворими. Не на прогулянці в парку, не на пляжах. Зараження відбувається при користуванні спільним посудом, засобами домашнього вжитку, тісному перебуванні у приміщеннях, машині тощо. Резонансні історії з масовими зараженнями в гуртожитках це яскраво продемонстрували.
Відомо, що коронавірусом наразі інфікувалися багато зірок та політиків – Марічка Падалко, Сергій та Сніжана Бабкіни... Утім, усі описують симптоми коронавірусу по-різному. Приміром, у когось все починається з горла, потім виникає кашель. У когось просто одразу зникають нюх і смак. Кашлю взагалі нема. У когось температура 39,5, а у когось не піднімається вище 37,3. З цим це пов'язано?
Все залежить від стану імунної системи та кількості вірусних частинок, які потрапили в організм контактної особи. Кожна людина має свій особистий набір імунних захисних механізмів: це і клітинний імунітет, і гуморальний, і ціла низка неспецифічних заходів боротьби з вірусами та бактеріями. При достатній кількості та балансі між цими вкрай необхідними елементами імунної системи проблем з COVID-19 у людини не буде. Проблеми починаються, коли має місце серйозне пригнічення імунної системи. Це ми спостерігаємо у пацієнтів з важкими хронічними захворюваннями. Для такої групи ризику COVID-19 стає захворюванням, при якому буде необхідна госпіталізація. Проте і в цьому випадку, статистика достатньо оптимістична. Більшість одужує та відновлюється.
Чому деякі люди взагалі не хворіють на COVID-19? Приміром, у одній родині при тісному контакті. Мама і донька заразились, а чоловік і син – ні, хоча контакт тісний.
Дійсно, я постійно бачу такі випадки, коли при дуже близькому контакті, у сімейному колі, наприклад, хворіють не всі. Чесно, це не дуже зрозуміло, адже COVID-19 позиціонується як виключно нове захворювання, до якого немає імунітету. Очевидно, що це не так. І також очевидно, що сила клітинного імунітету набагато потужніша і ефективніша за гуморальну відповідь. Простими словами – вірус навіть не встигає щось зробити в організмі людини, як його знищують потужні механізми дії Т-клітинного захисту.
Дуже цікаву ситуацію ми спостерігаємо на самій передовій: лікарі-інфекціоністи, бригади швидкої допомоги, лабораторні працівники приватних діагностичних центрів майже не хворіють! Ті, хто якимось дивом не заразились на самому початку епідемії, зараз спокійно працюють. Як вони отримали такий імунітет? В інфектології це називається нестерильний імунітет – тобто маленькі дози вірусу зробили щось на кшталт щеплення. На мою думку, це все пояснює. Персонал постійно контактує з величезною кількістю хворих, концентрація вірусних частинок у повітрі просто шалена – але нічого не відбувається. І справа не тільки в захисті. Рано чи пізно медики все одно роблять помилки – чи беруть телефон зі столу та одразу до обличчя, чи не встигають одягнутись, як хворий вже зайшов у приміщення і щось питає. А скільки ми бачили бригад швидкої допомоги, які привозили хворих з підозрою на інші захворювання, а виявився потім COVID-19! І бригади були без захисту… Але це дискусійне питання, треба більше спостережень та досліджень. Одне ясно – не всі перехворіють у яскравій формі. У багатьох вже сформувався імунітет.
Деякі дослідники та лікарі кажуть про так званий перехресний імунітет. Чи дійсно це так, і людина, яка має антитіла до певних захворювань, може не інфікуватися коронавірусом?
Важко сказати. Перехресних антитіл, як нам кажуть дослідники, на COVID-19 немає. Я би посперечався. Але незважаючи на це, на практиці ми бачимо, що захист людини відбувається не лише цими антитілами. Є фактори неспецифічного захисту, і є, як було сказано вище, дуже потужний механізм Т-клітинного захисту. Це було б дуже нерозумно навіть подумати, що людство, після стількох століть існування в умовах постійних епідемій, виявиться беззахисним перед якимось респіраторним вірусом.
Чи дійсно молоді пацієнти переносять коронавірус легше? Чи були серед ваших пацієнтів важкі хворі молодого віку?
Річ не у віці. Вік не є групою ризику сам по собі. Наявність імуносупресивних факторів (тих, що ослаблюють імунітет, - ред.) – ось що впливає на перебіг захворювання. А підірвати імунітет можуть не лише хронічні захворювання, а і постійний стрес, виснаження, відсутність нормального харчування чи відпочинку. Ми бачимо таких пацієнтів, і молодих зокрема. Вони дійсно хворіють важче, ніж більшість інших.
У мене коронавірус: що робити
Чи існує якась профілактика коронавірусу? Як не захворіти?
Медикаментозна профілактика – думаю, що ні. Хоча постійно рекламують різні препарати та антисептики для попередження захворювання, достовірних досліджень мало та робити висновки некоректно. Щодо профілактики в загальному сенсі – так, звичайно. Треба уникати хворих. Все інше: маски, миття рук тощо принципово не зупинять цей процес.
Що потрібно робити, якщо людина запідозрила у себе коронавірус?
Якщо людина відчуває у себе характерні для респіраторного захворювання симптоми, треба одразу самоізолюватись та не наражати на небезпеку інших. Потім звернутися до свого сімейного лікаря та чітко виконувати його інструкції. Бігти з переляканими очима у лікарню немає сенсу, все одно інфекційні стаціонари розраховані на середньо-важких і важких пацієнтів, тож без показів людину не госпіталізують. Лікування легких форм досить просте, нічого особливого в ньому немає. Ну, і звичайно, бажано одразу зробити ПЛР на COVID. Це, по-перше, самому пацієнту завжди цікаво та його бентежить, а по-друге, допоможе сімейному лікарю правильно зорієнтуватись за потреби звернення до стаціонару.
За наявності яких симптомів госпіталізують хворих на COVID-19?
Госпіталізація показана при появі явищ дихальної недостатності – задишка, нестача повітря, різка блідість шкірних покривів, виражена загальна слабкість та запаморочення. Також викликає занепокоєння сильна лихоманка, яка довго (днів п'ять і більше) не проходить. Це може свідчити про приєднання бактеріального ускладнення у вигляді пневмонії. Такі хворі мають лікуватись у стаціонарі. Ну, і окреме питання – пацієнти з високої групи ризику – хворі на COVID-19 та важке хронічне захворювання (онкологія, ВІЛ, діабет, інсульт тощо). Чи грамотний сімейний лікар веде такого пацієнта, або вже, з метою попередження ускладнень, його кладуть в стаціонар і одразу ведуть як середньо-важкого пацієнта.
Скільки в середньому триває перебіг коронавірусу? Як зрозуміти, що небезпека вже минула?
На практиці ми бачимо, що пацієнти одужують приблизно за 8-12 діб. Перебіг коронавірусної хвороби дещо відрізняється від звичних нам ГРВІ, таких, як, наприклад, грип. Початок зазвичай неважкий, поступовий. Люди скаржаться на невисоку лихоманку, слабкість. У багатьох зникає нюх. Через декілька днів більша частина одужує, усі симптоми зникають. Хіба що на відновлення нюху потрібно більше часу. Але є група пацієнтів, стан яких навпаки – на 6-8 добу погіршується. Це пов’язано з приєднанням бактеріальної флори на тлі зниження імунітету та розвитку пневмонії. Таких, переважно, ми і лікуємо в стаціонарі. Вони так само одужують до двох тижнів, частіше і швидше, але скарги та лікування вже значно відрізняються від легких форм. Тяжкі пацієнти лікуються по-різному, бувають випадки, що дуже довго. Але треба розуміти, що в таких випадках ми маємо справу вже не лише з COVID-19, а також з серйозними загостреннями супутніх захворювань. Тому лікування комплексне і непросте.
Коли пацієнт уже безпечний для оточення? На який день хвороби?
Коли не виділяє вірус. Простіше сказати, коли негативний ПЛР. Це відбувається на 10-14 день від початку захворювання.
Про ускладнення та повторні випадки інфікування
Як уникнути ускладнень у разі інфікування коронавірусом? Як поводитися хворому на COVID-19: чи потрібно, приміром, обмежити фізичну активність, дотримуватися постільного режиму?
Щоб уникнути ускладнень, треба мати гарний імунітет. І про нього треба дбати вже зараз, кожного дня, а не коли захворів. Нормальний здоровий спосіб життя, вчасне лікування супутніх захворювань, повноцінне харчування, сон, відпочинок. Готової пігулки для імунітету шукати – то зайве. Секрет дуже простий і він завжди поруч з нами.
Головне правило поведінки хворого на COVID-19 – це поважати інших та не заражати усіх навкруги. Так, навіть якщо це легка форма і не завдає проблем хворому, – це ще не привід інфікувати оточуючих. Бо хтось перехворіє важко. Тому, у разі підозри на коронавірусну хворобу, перша дія – це самоізоляція. Далі треба зв’язатись зі своїм сімейним лікарем. Він проінструктує і допоможе правильно й адекватно скаргам підібрати місце та обсяг лікування.
Чи виникали якісь укладення у ваших пацієнтів, які вже одужали від коронавірусу?
Ні. Усі мої пацієнти, з ким я особисто підтримаю зв’язок та слідкую за ними, після одужання повністю відновились і здорові. Повторних випадків чи ускладнень у віддаленому періоді я особисто не бачив.
Чи відомо вам про повторні випадки зараження коронавірусом?
Так, звісно мені це відомо. Але чую про повторні випадки я лише з повідомлень через ЗМІ чи читаю у соцмережах. Жоден з моїх пацієнтів не захворів повторно. Більше того, я бачив та приймав на чергуваннях за ці місяці величезну кількість хворих – жоден повторний випадок мені досі не поступив. Стосовно цих повідомлень – треба прискіпливо розбиратись, що до чого. Чи достовірна ця інформація? Чи були вчасно і правильно зроблені обстеження, щоб стовідсотково стверджувати про ці повторні випадки? Адже ви самі бачите – негативна, фейкова і відверто брехлива інформація має більше шансів до поширення, ніж адекватні та правдиві повідомлення лікарів-практиків.
Коли закінчиться пандемія
Коли, на Ввашу думку, закінчиться пандемія і можна буде повернутися до нормального життя, без карантинних обмежень?
Медики не люблять робити прогнози. Дуже багато перемінних впливає на розвиток того чи іншого процесу. Соціальна поведінка, адекватні заходи профілактики, розуміння та ставлення кожного до ситуації вплинуть на подальший розвиток подій. Але вірус нікуди не дінеться. Принаймні цього та наступного року. Частина населення перехворіє, інша отримає імунітет іншим чином та буде невразливою до COVID-19. Скоріше за все, цей новий коронавірус стане таким самим сезонним захворюванням, як і інші ГРВІ. Вірус має змутувати, стати ще менш небезпечним. Але подивимось. Маємо надію на гарний прогноз.
Більше не страшно
Що ще важливого ви б хотіли додати?
Хочеться подякувати усім колегам-медикам. Неважливо, це інфекціоністи, чи ні. Кожного медпрацівника торкнувся COVID-19. Чи прямо, чи опосередковано. Дуже багато непрофільних з інфекційних хвороб медиків перехворіли. Всі ми відчули страшне навантаження, наслідки та силу наслідків від неочікуваного спалаху невідомої хвороби. І хоча COVID-19 не виявися мегастрашним вірусом-вбивцею, масштаби паніки, непорозумінь та ціла низка неадекватної поведінки вилилась на голови медпрацівників. Коли зараз, після п'яти місяців роботи, все більш-менш зрозуміло, дійсно не страшно. А тоді, в далекому березні – хто став єдиним щитом між невідомою заразою і наляканим населенням? Хто за ті копійки залишився рятувати інших, ризикуючи власним життям і здоров’ям близьких? Якщо суспільство та влада не зрозуміє, в якому становищі зараз перебуває медицина, на яких умовах і гарантіях працюють лікарі, медсестри та молодший медичний персонал – успішного майбутнього можна не очікувати. Так, медики жертовно ризикнули власним життям. Не звільнились масово, не відвернулись від людей. Залишились вірними своєму покликанню. Подивимось, які висновки зробить країна, влада та кожен із нас.