Пенсіонери займаються спортом, танцюють і дбають про те, аби зробити одне одного щасливішими.
У 30 років більшість українців уже мають досвід подружнього життя, а в Європі в цьому віці лише вперше стають під вінець. Статистика свідчить, що українська молодь поволі переймає західні традиції, і якщо 20 років тому сереньостатистичній нареченій було трохи більше 21 року, а нареченому 24, то сьогодні українки виходять заміж переважно у 25, а чоловіки йдуть до РАГСу в 28 років, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.
Не соромляться українці й зрілих шлюбів: кожна 25-та пара – це ті, кому за 60. Журналісти напередодні дня святого Валентина вирішили розповісти про тих, хто побрався вже далеко на 70. 81-річна Любов починає ранок не з кави, а грейпфрутового фрешу, себе ж називає натуральною білявкою – так жартує про сивину волосся. Тим часом її чоловік Анатолій на Гідропарку займається фізичними вправами. "Не даю собі засохнути", - каже поміж підходами на турнік пенсіонер.
Його дружина не приховує, що вимоглива – звикла бути лідером. Саме вона змушує 86-річного чоловіка тримати марку, бо й сама щодня займається спортом. "Біля неї завжди була черга чоловіків", - каже Анатолій. "Романи – так. Я за Толіка вийшла, так один друг "зрадниця" сказав на мене. Досі страждає", - зізнається Любов. Вони познайомилися на танцях, коли Анатолій приходив у клуб пенсіонерів іще з першою дружиною, а давно розлучена Любов була королевою дискотеки. "Чесно, я поглядав на неї", - зізнається Анатолій. "У мене було табу. Одружені – табу. Совість моя чиста перед нею", - твердить Любов. Останній рік дружина Анатолія тяжко хворіла і на танці йшла хіба глядачем. "Вона вже не могла танцювати і каже: запроси когось", - каже чоловік. Він червонів, ніяковів, але ставав у чергу для танцю із Любов’ю.
А потім вона зустріла його випадково на вулиці та дізналася, що дружина померла. Аби якось підтримати та розрадити, запросила на чай. Він у відповідь запросив її на день народження до себе, і так зав’язалися стосунки. "Я в неї закоханий. Там і фігура, і все, що хочеш", - каже Анатолій. Разом із Любов’ю він живе вже дев’ять років, затишне житло допомогли придбати та облаштувати діти пенсіонерки, а от діти Анатолія його нове кохання не сприйняли. "З її дітьми в мене краще виходить, ніж зі своїми", - визнає чоловік. "Вони мене не прийняли взагалі. Син за вісім років навіть не привітався", - констатувала Любов.
Із цим закохані змирилися і, попри все, далі кружляють у своєму вальсі. "Тут уже пристрасті не горять. Любов зовсім іншого ракурсу. Тут повага", - каже жінка. Обидва вважають, що це кохання вже назавжди, бо для кожного з них воно хоч і не перше, але точно останнє.
Кореспондент ТСН Людмила Бадалян