Махінації на будівельному ринку: як можуть забрати житло - історія ошуканих інвесторів банку "Аркада"

Махінації на будівельному ринку: як можуть забрати житло - історія ошуканих інвесторів банку "Аркада"

Фото: ТСН

Депутати разом із антирейдерською комісією працюють над важливим законом щодо захисту прав інвестора.

В Україні 200 тисяч сімей стали жертвами будівельного шахрайства. Вони інвестували гроші в будівництво, але не так і не отримали своє житло. Під Київською міською адміністрацією сотні протестувальників вимагали захисту від квартирних піратів. Люди вклали гроші у будівництво трьох житлових комплексів Києва, але ключів від осель так і не отримали. Зведення будинків заморозили, хоча деякі майже повністю готові. Мітинг триває уже третій тиждень. Намети напнули біля будинку банку "Аркада",  який керує будівництвом. А тепер і під КМДА.

Мер Києва Віталій Кличко вийшов до обурених протестувальників і кількох запросив на розмову. Але розмовам вони вже не вірять. І хочуть результату. Про це йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.

Лікарка-окуліст, волонтерка Наталія Свердлова у 2016 році продала свою маленьку квартиру та переїхала на дачу. Всі отримані гроші інвестувала в новобуд. Ризикнула тоді, коли на місці будинку була ще яма. Проблеми почалися, коли будівлю вже здали в експлуатацію.

"Ми повинні були потиснути один одному руки і красиво розійтися. Але після отримання сертифікату нам запропонували засклити балкони, лоджії, і доплатити нам за це потрібно було як за квадратні метри житла. Тобто з однокімнатної квартири потрібно було доплатити близько 50 тисяч. Ось просто так за свіже повітря", - розповідає вона.

За словами юристів, вимагати доплат в кінці – це поширена практика серед забудовників. Фактично шантажуючи інвесторів, мовляв, після фінального обміру квартири з'явилися нові квадратні метри. Утім, як правило, такі доплати не перевищують 20 тисяч гривень. Та в будинку Наталії доплати за так зване засклення балконів коливалися від 2 до 5 тисяч доларів з кожної квартири. Так з 375 квартир можна заробити від 800 тисяч до півтора мільйона зайвих доларів. Інвестори кажуть, що ані проєктом, ані договорами жодне засклення не передбачалося.

А коли інвестори почали протестувати, то фінансова компанія вирішила діяти жорстко - забрати квартири у лідерів спротиву.

"Мою квартиру переоформили на фірму, яку очолює дівчина, яка працює в "Толоці"", - каже постраждала Наталія Свердлова.

"Толока" - це фінансова компанія, яка заключала угоди із інвесторами та мала захищати їхні права перед забудовником. Та замість цього повернула групі інвесторів гроші, нібито отримані випадково.

"Не розірвали зі мною договір, не попередили. Просто взяли і на рахунок кинули суму 2017 року. Зрозуміло, що за ці гроші квартиру купити нереально. Інфляція і квартири подорожчали", - додає постраждала Наталія Свердлова.

"Це агресивна і незаконна діяльність управителя і фонду. Тут вбачаються ознаки не порушення цивільно-правових відносин, а саме ознаки шахрайства", - пояснює адвокат Олександр Босенко.

Житлове піратство: коли та як українців почне захищати новий закон про інвесторів

Житлове піратство: коли та як українців почне захищати новий закон про інвесторів

Ця ситуація триває вже пів року. Таких борців тут близько десятка. Вони ніби в гості, приходять в порожні квартири. Із сусідки Наталі Тетяни, з її слів, вимагали доплатити за скління балкона 5300 доларів. З Андрія, який збирає документи для поліції, за його словами, "Толока" вимагала 54 тисячі гривень.

ТСН пішло шукати відповідей у іншої сторони конфлікту. Але за адресою, де мала би знаходитися фінансова компанія "Толока", ніхто про таку не чув.

А кілька телефонних розмов із керівництвом фінансової компанії надали розуміння, що ті вважають свої дії законними і нічого не будуть коментувати.

Наталія ще взимку звернулася до поліції. Цілий місяць її просто відправляли з кабінету в кабінет.

"Неможливо зареєструвати нормально провадження в Святошинському відділенні поліції. Це говорить про явну змову всіх учасників цього будівництва", - заявив адвокат Юліан Волошин.

Дехто з інвесторів спробував переграти забудовника, зареєструвавши квартиру без його відома. Але компанія з невідомою адресою поскаржилася в Міністерство юстиції і ті були змушені ліквідувати реєстраційні дії.

В Мін'юсті кажуть, що поки в інвестора нема всіх документів від забудовника, його майнові права висять на волосині. Радять інвесторам спочатку заплатити, а потім оформити власність і судитися.

"Законодавство зараз побудовано таким чином, що інвестор не захищений. Наскільки я надивився на ситуації, мені іноді страшно інвестувати в нове будівництво. Оскільки я розумію, що це мінне поле, по якому йдеш, може пощастити, а може не пощастити", - прокоментував голова антирейдерської комісії Мін'юсту Дмитро Кирилюк.

Кожна п'ята угода на інвестиційному ринку, за словами профільних юристів, підпадає під ознаки сумнівної. Депутати разом із антирейдерською комісією працюють над важливим законом щодо захисту прав інвестора. Вже в вересні, якщо закон ухвалять, в електронний реєстр майнових прав буде вноситись інформація про кожен новобуд та його інвесторів. І за кожним із них буде нотаріально закріплена його квартира.

"В цьому реєстрі, якщо за людиною закріплена квартира, то вже неможливо відкріпити цю квартиру. Неможливо зробити подвійний перепродаж", - пояснила народна депутатка України Олена Шуляк.

Але закон не має зворотної сили і не поможе 200 тисячам українських сімей, які за ці роки стали жертвами будівельного шахрайства.

Повʼязані теми:

Наступна публікація