Люди зібралися, аби посвяткувати за давніми язичницькими ритуалами.
Язичницькі традиції наживо цього вечора можна було побачити в музеї під відкритим небом у Пирогові. Ніч на Івана Купала в народних віруваннях є часом для магічних ритуалів, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.
Іще до заходу сонця в Пирогові розпалили багаття, плели вінки та водили хороводи. Основним символом свята є жіночий вінок. Це атрибут незаміжних дівчат, вдягати його дружинам фахівці не радять, бо це привід подумати, що ця жінка – гуляща.
Листя папороті в цьому віночку позначають цілком конкретну дію. "Цвіт папороті – це якраз те… Кхм-кхм!.. Про те, що ви подумали", - сміється знавець давніх язичницьких звичаїв. "Більшість починала зв'язок інтимного характеру", - пояснила вона особливості цього дня в язичницьку давнину.
Нині в багатьох дівчат у Пирогові на головах були віночки. За традицією, їх потім кидали у воду. В народі вважалося, що напрямок, у який попливе віночок, покаже, звідки прийде суджений дівчини. Із цієїю традицією цього разу склалося не дуже, бо водойми в музеї під відкритим небом обміліли, що викликало в частини гостей Пирогова роздратування. Однак віночки все одно кидали, хоч і називали ці озерця "болотом".
Іншим атрибутом свята було стрибання через багаття. Його зазвичай робили парами закохані – вважалося, що це допоможе прожити разом довге життя. Гостя свята цього вечора залюбки стрибали й поодинці – мовляв, для того, хто перестрибне багаття, наступний рік буде дуже вдалий і принесе чимало грошей.
Кореспондент ТСН Неллі Ковальська