Сам себе героєм Андрій не вважає
Мама насварила його за те, що невчасно повернувся зі школи додому, але згодом виявилося, він затримався, бо рятував людей з пожежі у багатоповерхівці, йдеться в ТСН.16.45.
Такі пожежі на великих нарадах у рятувальників зазвичай не обговорюють. Вона сталася майже три тижні тому. Геть безпроблемна – без загиблих, без потерпілих. Погасили за годину.
«Але могло б бути зовсім інакше, якби не було на місці одного 15-річного хлопця Андрія Буртового, який урятував щонайменше десяток людей», - кажуть рятувальники.
Мама Андрія Алла згадує – це був звичайний день. Вона чекала малого зі школи, він затримувався. Сказав, що просто допомагав на пожежі. Про те, що сталося насправді, їй розповіли сусіди наступного дня. А син і досі не надто говіркий.
«Я обходив дім і побачив багато диму чорного. Я підійшов, і там вже малі викликали «пожежну», а тут люди ходили, фоткали, проходили, посміхалися, дзвонили, казали: «Приходьте, тут пожежа, приходьте, подивимося разом», - згадує юнак.
Він забіг у під’їзд. Горіло на п’ятому поверсі, але на другому вже було повно диму. Почав стукати та дзвонити в усі двері. На четвертому було найскладніше - задимлено, важко дихати, а живуть здебільшого пенсіонерки, які довго підходять до дверей.
«Я знаю, що цей хлопчик про мене попіклувався. Спасибі тобі! Люди між собою повинні бути людьми, тоді буде в нас і Україна міцна», - каже одна з врятованих жінок.
Попередивши мешканців четвертого поверху, Андрій кинувся на п’ятий. Тут і досі все чорне від кіптяви. Власник квартири, де сталася пожежа, розповідає, що того дня о сьомій ранку пішов на роботу. Зателефонували йому о п’ятій вечора. Поки доїхав додому, від оселі лишилося саме згарище.
«Все згоріло. Пішло з балкону в коридор, на витяжку, на кухню, всі вікна полопали. В чому стою, те і лишилося», - каже власник квартири Сашко.
Андрій встиг евакуювати всіх мешканців будинку ще до приїзду пожежників. Це дозволило зекономити час, вогонь повністю приборкали менше ніж за годину.
«Спасибі Андрую, що сусідів врятував», - каже Саша.
Сам себе героєм Андрій не вважає. Але фірмову футболку, яку йому подарувати рятувальники, каже, вдягне на останній дзвоник у школі.
Андрій розповідає, що мама тепер вмовляє його стати рятувальником. Вже дізналася, які документи потрібні, щоб вступити до училища, у якому вчаться пожежники. Сам Андрій поки що залишається вірним своїй мрії – бути маркетологом.
«Вивів і вивів. Таке буває. Я такий не один, таких багато», - переконаний юнак.