ТСН.ua зібрав ТОП-5 скандальних будівництв у Києві.
Зміни в архітектурі центру столиці в більшості випадках викликають неабиякий резонанс серед жителів Києва. Воно й не дивно, враховуючи здебільшого зневажливе ставлення до історичної спадщини з боку нових забудовників, які дозволяють собі якщо не руйнування пам'яток, то значні порушення архітектурного ансамблю.
Одним із останніх таких скандалів стала реконструкція будівлі Театру на Подолі. Киян обурила видозміна "булгаківського" Андріївського узвозу. Коли в Мережі з'явилися фото верхніх поверхів будівлі, звільнених від тимчасового фасаду, Facebook вибухнув критикою. Тож учора, 29 листопада, на офіційне відкриття фасаду, з'явилася чимала кількість охочих побачити реконструйований театр на власні очі, попри те, що захід відбувався в робочий час.
Архітектори стверджують, що намагалися якомога ліпше "увійти в контекст", однак наголосили, що "кожна епоха має свою мову", тож вирішили не калькувати будівлі минулого чи позаминулого століття. Частина киян зустріла відкриття фасаду вигуками "Ганьба", проте все ж є і задоволені реконструкцією - вони тішаться з того приводу, що в Києві не з'явилося чергове творіння у стилі Воздвиженки і наголошують - міста мають органічно змінюватися.
Це вже не перший скандал із забудовою Андріївського узвозу. Довгий час цій вулиці вдавалося зберігати свій історичний вигляд, хоча, варто зазначити, оминала його і реконструкція, тому частина будівель була жахливо занедбаною. Однак у 2012 році компанія СКМ українського олігарха Ріната Ахметова вирішила звести на місці колишньої фабрики "Юність" восьмиповерховий діловий центр, зазіхнувши на звичний вигляд вулиці. Тоді були зруйновані три фасадні будівлі. Протести міських активістів змусили компанію відмовитися від задуму. Ахметов тоді пообіцяв, що СКМ поверне первозданний вигляд зруйнованим фасадам, а на місці фабрики з'явиться малоповерховий арт-простір. Поки що ділянка не забудована.
Київський Поділ не давав спокою забудовникам. 2012 року розгорівся скандал навколо Гостиного двору. За рік до того він був виключений зі списку пам'ятників архітектури України, що перебувають під охороною держави. Після цього будівлю викупила компанія "Укрреставрація", яка орендувала приміщення від 1994 року, і розпочала будівництво. Передбачалося, що новий Гостиний двір, в якому буде розміщений ТРЦ, максимально наблизять до архітектури ХІХ століття. Активісти ж заявляли, що насправді колишня архітектурна пам'ятка мала стати торговим центром зі скляним куполом та автомобільною парковкою на 340 місць, що перетворило би Контрактову площу на найбільшу стоянку в центрі Києва. Також мав би бути перенесений пам'ятник Петру Сагайдачному.
На захист "Гостинки" стали численні активісти, вони ж зайняли будівлю та проводили в її дворі мистецькі акції. Однак на представників громадськості почали нападати невідомі люди в камуфляжі й "Беркут", щоб витіснити їх із будівлі. Зрештою в лютому 2013 року у Гостиному дворі спалахнула пожежа, активісти звинуватили забудовника у підпалі. Загалом для Києва таке явище стало звичним: пожежу використовують для виведення будівель з реєстру пам'ятників і таким чином отримують дозвіл на будівництво.
Врятувати пам'ятку вдалося після Євромайдану. У липні 2014 року Київська міська рада скасувала землевідвід під реконструкцію Гостиного двору на Контрактовій площі. У листопаді будівлі повернули статус пам'ятки архітектури. А в грудні 2015 року Фонд державного майна сьогодні розірвав договір оренди Гостиного двору з "Укрреставрацією", яку до всього ж пов'язують із довіреною особою президента-втікача Віктора Януковича - Андрієм Кравцем.
Під загрозою руйнування через забудовників постійно перебуває Софія Київська - національний заповідник, який охороняється ЮНЕСКО. Будівництво у так званій буферній зоні пам'ятки - на території Верхнього міста - проводиться без належних досліджень щодо впливу на фізичні умови існування пам'яток комплексу, а також на історико-містобудівне середовище. Так, через будівництво, зокрема, підіймається рівень ґрунтових вод, що може призвести до просідання та руйнування собору.
За мурами собору були зведені паркінг і фітнес-центр, що спричинило підняття рівня води. Також в межах охоронної зони проводилося будівництво дев'ятиповерхового житлового комплексу за адресою вул. Олеся Гончара 17-23, яке в 2013 році суд визнав незаконним.
2015 року 39-та сесія ЮНЕСКО виявила, що у буферній зоні поблизу пам'ятки щонайменше п'ять об'єктів порушують установлені норми. Це, зокрема, музей і патріархія УПЦ КП в Десятинному провулку, люксові апартаменти на Малопідвальній і Кловському узвозі, вже згадана скандальна забудова на Гончара. ЮНЕСКО закликало зменшити висоту споруд - розібрати по цеглинах зайві поверхи, аби знизити навантаження на ґрунт.
У квітні 2016 року з'явилася інформація, що у буферній зоні - поблизу Михайлівського собору - збираються побудувати підземну парковку: активісти попереджали про можливість відмивання бюджетних коштів й продаж землі.
Крім того, зовсім поруч збиралися забудувати сквер Небесної Сотні, в якому розміщений барельєф Сергія Нігояна, першого вбитого активіста під час протистояння на вулиці Грушевського в Києві. Сквер став місцем пам'яті жахливих подій під час протистояння Майдану та символом будування нової країни.
Столичні активісти виступили проти нового офісного центру. А експертиза у справі скверу підтвердила, що проект землеустрою щодо відведення і продажу землі вулиці Михайлівській, 24-26 у Києві не відповідає закону.
Елітна висотка на вулиці Грушевського стала одним із головних символів руйнівної забудови Києва. Будівництво 22-поверхового будинку почалося на початку 2000-х - біля Маріїнського парку, неподалік від Верховної Ради. Експерти визначили, що цей житловий комплекс VIP-класу порушує баланс схилів Маріїнського парку і може створити серйозну загрозу для екологічної ситуації. ЗМІ писали, що будівництво стало причиною появи тріщини на Маріїнському палаці.
Крім того, що комплекс зіпсував класичний вигляд дніпрових схилів, які були візиткою Києва, він розташований на зсувонебезпечних пагорбах. У ньому 150 квартир, площа деяких перевищує 1000 кв. м. Одне з помешкань належало фірмі "Танталіт", яка володіла резиденцією Януковича.
Звісно, це далеко не повний перелік резонансних забудов у центрі Києва, а лише одні із найгучніших справ. Крім того, чимало скандалів виникають і в житлових районах столиці, які заповзятливі підприємці також вирішили перетворити на суцільну будівлю, знищуючи простір для відпочинку - сквери, парки чи просто зручні для руху людей ділянки, як це трапилося із переходом біля станції метро "Героїв Дніпра". Подібні випадки, на щастя, не залишають байдужими активістів, які продовжують боротися за своє місто.
Аліна Денисенко