Удари по ТЕЦ Києва: експерт пояснив, чому у столиці виникла вкрай тяжка ситуація
Після масованого ракетного удару Росії Київ опинився у критичній енергетичній ситуації. Столиця втратила власну електрогенерацію та повністю залежить від зовнішнього живлення.
- Автор публікації
-
Удар по ТЕЦ / Ілюстративне фото / © Фото з відкритих джерел
Ракетний удар по Києву 13 січня призвів до фактичної втрати столицею власних потужностей з виробництва електроенергії. Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко зазначив, що по київських теплоелектроцентралях було випущено 16 балістичних ракет.
Про це Харченко розповів в ефірі «Суспільного».
Київські ТЕЦ не працюють
За його словами, того дня Київ опинився у вкрай складному становищі через втрату власної електрогенерації.
Експерт зазначив, що через нестачу засобів протиповітряної оборони російські балістичні ракети змогли вразити київські ТЕЦ, які забезпечували до 50% потреб столиці в електроенергії. Унаслідок ударів теплоелектроцентралі більше не можуть працювати як джерело електрики.
«Тепер всю необхідну для Києва електроенергію потрібно завозити ззовні через високовольтні мережі. А їх теж постійно атакують», — пояснив Харченко.
Усе це створює додаткові ризики для стабільного електропостачання міста.
Чи справді по ТЕЦ Києва вдарили 16 ракет — що кажуть у Повітряних силах
Начальник управління комунікації командування Повітряних сил Юрій Ігнат прокоментував дані про те, що 13 січня ТЕЦ у Києві прилетіло 16 балістичних ракет. У коментарі для INSIDER UA він спростував інформацію директора Центру дослідження енергетики.
За словами Ігната, того дня у Києві зафіксовано влучання лише двох балістичних ракет. Решта «прильотів» — за іншими локаціями у Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській та Київській областях.
Раніше експерт пояснив, чи можливо замінити ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 у Києві малими когенераційними установками. Річ у тім, що для забезпечення електроспоживання Києва, яке перевищує 1,5 гігавата, знадобилося б понад тисячу когенераційних установок. Також є складнощі з розміщенням, підключенням до мереж та подальшим обслуговуванням обладнання.
«Найшвидший випадок підключення когенераційної установки, який мені відомий, тривав близько місяця. Переважно це займає значно більше часу», — зазначив Павлюк.
Якщо у нас з’явиться дві когенераційні машини, вони, звісно, допоможуть, але принципово проблему не вирішать.