Марш червоних парасольок традиційно проводять у європейських країнах 17 грудня
Активісти і працівниці секс-індустрії прийшли до Міністерства внутрішніх справ із вимогою викреслити з адмінкодексу статтю – за проституцію, йдеться в ТСН.16.45.
Пластикова оголена жінка, плакати із закликами на захист секс-працівниць та червоні парасольки у мороз.
Марш червоних парасольок традиційно проводять у європейських країнах 17 грудня. Це – день захисту прав робітників секс-індустрії. Українські захисниці із зонтиками прийшли до МВС. Із єдиною вимогою – скасувати статтю адмінкодексу за проституцію.
Олена розповідає, що нині в неї є чоловік та повноцінна сім'я. Проституцією заробляла раніше. Жінка пояснює, що за часів своєї роботи найбільше потерпала від міліціонерів. Ті знали всіх повій району. Періодично навідувалися та оформлювали протоколи про адмінпорушення.
"Вони напряму казали: "Щоб зайвий раз до вас не кататися, давайте напишемо відразу парочку протокольчиків, дати не ставте, ми потім поставимо, коли нам треба", - розповідає жінка.
Після другого протоколу Олені та її колегам виписували штраф.
"Їй знову треба піти туди заробити, щоб заплатити цей штраф. Замкнуте коло. Тому ми хочемо, щоб скасували статтю за адмінпорушення, щоб не було корупції", - переконує жінка.
Для Маргарити цей бізнес теж у минулому. Жінка розповідає, що працювала у Москві. Вона родом із Кривого Рогу. Каже, її подружки, які в 90-ті працювали у російській столиці нині повернулися додому. Із тими, хто досі працює, Маргарита спілкується.
"Розповідають, які безчинства роблять поліцейські – ширки підкидають, травичку, все, що завгодно", - переконує жінка.
Активістка Маргарита Тарасова каже, що тільки в Києві постійно працюють у секс-індустрії щонайменше 2 000 жінок. Адміністративна відповідальність їхню кількість не зменшує. Декриміналізація, пояснює Маргарита, не має нічого спільного з легалізацією. І додає, що доросла людина має право сама вирішувати, як їй заробляти.
"Декриміналізація передбачає мінімальне втручання держави в цей процес. Легалізація – це ліцензування, якісь, наприклад, примусові медичні огляди, декриміналізація – це перший крок до подолання насильства", - переконує активістка.
Бланки адмінпротоколів активісти розклеюють на пластиковому манекені. А свої вимоги озвучують через рупор. Вони не підготували звернення, бо сподівалися їх і так почують у міністерстві. Утім, упродовж тридцяти хвилин акції до них ніхто не вийшов.