Небезпечний прецедент для бізнесу: у справі ринку «Столичний» законні способи захисту фігурують як аргументи проти підприємства
Кримінальна справа навколо ринку «Столичний» демонструє небезпечну для бізнесу практику: передбачені законом інструменти захисту — апеляція, звернення до бізнес-омбудсмена та публічні заяви — опиняються в матеріалах провадження як аргументи обвинувачення.
Підпишіться на нас в Google
На це звертає увагу видання Телеграф, яке проаналізувало матеріали справи.
Хоча претензії НАБУ і САП у цій справі стосуються 18 га із земельного масиву площею 157 га, який ринок орендує у держави, арешт було накладено на весь масив. Для працюючого підприємства це мало прямі наслідки: зупинилося будівництво нових павільйонів, банки відмовляють у кредитуванні, а кредиторська заборгованість сягнула близько 50 млн грн.
Коли підприємство почало захищати свої права, окремим предметом оцінки слідства стали самі способи такого захисту. Апеляційну скаргу на арешт прокурор САП Ростислав Батіг охарактеризував як «реалізацію ризику вчинення іншого кримінального правопорушення». Публічне звернення директора ринку Юрія Цвігуна до Ради бізнес-омбудсмена детектив НАБУ Олександр Марчук розцінив як спробу тиску на слідство — хоча Рада створена саме для розгляду скарг підприємців на дії державних органів.
Проблеми виникли і з судовим оскарженням. Після того як 30 липня захист оскаржив підозру у Вищому антикорупційному суді, 4 серпня її змінили. Внаслідок цього попередню редакцію суд уже не може оцінити, а процедуру оскарження доводиться починати спочатку.
Крім того, до матеріалів провадження долучили дані про просування 22 дописів у Facebook як нібито оплату матеріалів проти слідства. Водночас публікації стосувалися підтримки ЗСУ, благодійності, наслідків російських атак на Київ та пам’ятних дат і жодна з них не згадувала ані справу, ані НАБУ чи САП.
У праві такий наслідок називають «стримувальним ефектом»: формально користуватися своїми правами ніхто не забороняє, але ризик того, що законна дія згодом буде використана проти людини, може змушувати від цих прав відмовлятися.
Як зазначає «Телеграф», Європейський суд з прав людини враховує стримувальний ефект у справах щодо свободи вираження та доступу до правосуддя. Євросоюз, своєю чергою, у 2024 році ухвалив директиву, спрямовану на захист учасників публічної дискусії від зловживальних судових проваджень.