Комунальники про ліквідацію ЖЕКів: нічого, фактично, не змінюється
Ефективність реформи ЖКГ під великим питанням.
З 1 липня разом з різким підвищенням комунальних тарифів в Україні мають зникнути ЖЕКи. Цього вимагає закон про послуги житлово-комунального господарства, котрий ухвалили ще рік тому, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Що це означає для пересічних громадян – розкаже ТСН у серії сюжетів, перший з яких уже вийшов в ефір сьогодні.
У свої 70 років пані Галина боїться... дощу. Якщо не припинеться за півгодини, то в квартирі може повторитися біда. "Оце з 2013-го року я хожу у всі ЖЕКи. І шо я сама зроблю?", - питає вона.
Над кімнатою – бетонна плита. Але Галина Дмитрівна не ступає далі порога. Остерігається, що стеля може впасти. "У ЖЕКу сказали, ми вам нічим не допоможемо. Зараз різні організації", - каже жінка.
У столиці почали готуватися до реформи, яка очікує всю країну, ще рік тому. За будинками доглядають керівні компанії. Це фактично ті самі ЖЕКи, які просто по-іншому називаються.
Раніше в Києві було 64 дільниці. Тепер вони стали філіями, а над ними поставили 10 керівних компаній, провели значні скорочення. І якщо раніше на утримання ЖЕКу йшло 60% суми з графи "квартплата", то зараз лише 15%. Зважаючи на подорожчання електроенергії і збільшення мінімальних зарплат, заощадження вийшли в нуль.
ТСН побувала на дільниці, де вже пройшла реорганізація. Там скоротили половину адміністративних працівників. І тепер приміщення поділене навпіл – кабінети праворуч зачинені, всі фахівці вміщуються в кабінетах ліворуч.
На цьому операція ліквідація для ЖЕКів завершується. Хто не встигне перейти до ОСББ чи до приватної фірми, з 1 липня знову підпишуть договори з ЖЕКами, які вже керівні компанії.
"Кожен двір, без питань, можемо прийти самі. Все це, як то кажуть, з ними опрацювати, розказати, що ми будемо виконувати. Але, в принципі, воно нічого, фактично, не міняється", - пояснив керівник комунальної структури Олександр Бузинський.
Усе, що можна змінювати – тільки за власні гроші. Новий закон вводить поняття "рішення зборів". І з липня ним можна буде користуватися.
"На зборах люди будуть приймати рішення, що вони хочуть провести ті чи інші роботи, що вони необхідні, що вони згодні зібрати певну частину, наприклад, 30%, і відповідно такий протокл надається в міську адміністрацію", - пояснив заступник голови КМДА з розвитку ЖКГ Петро Пантелеєв.
Такий варіант міг би врятувати квартиру пані Галини. Для цього кожен з її сусідів мав би покласти на спільний рахунок до тисячі гривень. Робити капітальний чи поточний ремонт – одне слово все вирішує. Капітально ремонтувати ніхто не зобов'язаний. Аби не довелося підвищити тариф, з нього прибрали відповідну графу ще 20 років тому. А на поточний має йти сьома частина платежу, яку щомісяця накопичують. І використовують за потреби, як от у цьому випадку.
В Україні більше, ніж 60% будинків потребують капітального ремонту. На стільки ж зношена і комунальна інфраструктура. 20% теплових мереж перебуває в аварійному стані.
Як уже повідомлялося, київські чиновники на ремонті звичайних "хрущовок" заробляють вражаючі суми, які одразу привласнюють. Приватні фірми готові за менші гроші проводити ремонт в оселях.
Кореспондент ТСН Оксана Муляр