На столичних дорогах сніговий колапс, а біля КМДА – тротуари блищать, а снігом не пахне.
Пів-України вкрило снігом до пояса, а Київ припорошило до коліна, йдеться у програмі "Гроші".
Серце держави зупинилося на три доби. Хтось пригадав різдвяну казку, однак сорок мільйонів тонн сніжинок для мегаполіса – це занадто.
Наче в блокаду громадяни змітають провіант з полиць і знов шепочуть про армагеддон. Коли ж настане кінець снігу - і хто шукає щастя на стихійному лихові?
Неочікуваний повітряний напад. Мільйони невинних киян потрапляють під сніговий обстріл. За лічені години знесилені вони здаються у полон. Усі з завмиранням серця чекають на порятунок, але врятуватись від стихії пощастило лише армії комунальників.
Щойно столиця капітулювала, за справу взялися мародери. Таксисти замерзаючим киянам тарифи виставляють у сотнях, а інтернет рясніє заголовками "МНСники витягають автівки за гроші".
У заторах спритні кияни продають чай та бутерброди. "Гроші" перевірили, невже так легко нажитися на негоді.
На нашого журналіста одразу ж налітають змерзлі водії, які готові придбати чашку чаю за 2 грн 50 коп.
У блокадному місті розцвітає інший бізнес – автівки розкопують за гроші. З нашого журналіста просять триста гривень.
І тільки столична влада не втомлюється переконувати, що усе гаразд. Громадського транспорту для простих смертних не видно третій день, а дорога на Конча-Заспу блищить як новенька.
Кияни ламають ноги у кучугурах, і лише тут, у Київський міський адміністрації, снігом і не пахне.
Програма "Гроші" вирішила влаштувати сміливий експеримент під кодовою назвою "Помста".
Ми запропонували киянам, які невдоволені прибиранням снігу на столичних вулицях, насипати снігу на сходинках КМДА. Охочих взяти участь в акції знайшлося чимало.
Дивний збіг обставин, але після нашої акції голова КМДА Олександр Попов визнав негаразди і скромно вибачився.
"Є незручності, і за ці незручності я, безумовно, як керівник виконавчої влади вибачаюся", - сказав Попов.
Зазначимо, що під час експерименту програма "Гроші" продала три порції чаю. Далі у заторах ми безкоштовно роздавали провіант, допоки комунальники солодко спали у теплих ліжках.
