Фронтовики після годин пекучого сонця так і не дочекалися "пайки переможця"

Дата публікації
Перегляди
4425
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Фронтовики після годин пекучого сонця так і не дочекалися "пайки переможця"

Місця у наметах вистачило не всім ветеранам

Місця ветеранів зайняли любителі дармової каші і горілки.

Дві години під пекучим сонцем, гречана каша та сто грамів горілки. А в подарунок - цукерки та кава. Так ветеранів вітали біля Національного музею Великої Вітчизняної війни. Туди централізовано їх звозили з кожного району столиці. Об 11-й вони сіли на свої місця в перших рядах.

Проте, початку урочистостей довелося чекати аж до першої години дня. Запалення Вічного вогню та привітальні слова, і ніякого концерту, усе тривало не більше 15 хвилин. А далі їх запросили до столу. Чи догодили колишнім визволителям і завжди героям святковим меню – у сюжеті ТСН.19.30.

Найбільший інтерес у звичайних людей викликало не так 9 травня та самі ветерани, як польова кухня, яка розгорнулась у 4-х палатках. За своєю порцією гречки та 50 грамів горілки вони готові були стояти по кілька годин.

Ветеранів до меморіалу Великої Вітчизняної Війни привезли гуртом, із кожного району столиці. Всадовили в перших рядах, під палючим сонцем. Чекати урочистостей. Усе свято тривало не більше півгодини. Гімн, покладання квітів та слова привітання.

Потім голова КМДА запросив ветеранів за стіл, а на столах - гречана каша, кетчуп та скибка хліба. Їли стоячи.

Усім ветеранам роздавали подарунки. У пакеті - кава, цукерки та чай. Михайло Семенович напік голову, тому йому не до свята.

"Розумієте, ось сидимо, от у людини і тиск, і все. У всіх же вже вік - 90 років. Так це потрібно було дві години тримати на сонці?", - обурювався ветеран.

Антоніна привезла свою маму. Камілія Іванівна була телефоністкою. Пройшла від Воронежа до Праги. Зараз їй 88 років, вона погано чує і майже не ходить. Проте до тарілки з кашею її спочатку не пустили. Донька забула перепустку. Каже, таких як її мама- треба берегти.

"Вона багато чого розказує. Каже ми в свій час були жадні кусочка хліба , води. Ми пили воду, коли солдатів повбивають і в калюжі з кров'ю, ми таку воду пили в ті часи, а зараз нам місця немає", - зі слізьми розповіла донька.

У затінку туляться ветерани. Чекають на транспорт. Іван Хомович каже, такого ще не бачив.

"Сором і ганьба. Таке я перший раз бачу", - обурювався фронтовик.

Кореспондент ТСН Алла Хоцянівська.

Як привітали ветеранів біля Національного музею

Як привітали ветеранів біля Національного музею
Наступна публікація