Чорний театр розбрату. Все, що треба знати про скандальну забудову на Андріївському узвозі

Чорний театр розбрату. Все, що треба знати про скандальну забудову на Андріївському узвозі

Фото: Roshen

Резонанс довкола "Театру на Подолі" вчергове викриває одну з головних проблем київської влади - провал комунікації з містянами.

У понеділок, 28 листопада, кияни активно обговорювали у соцмережах новину про майбутній вигляд Театру на Подолі, довготривала реконструкція якого добігає кінця.

Від початку робіт на об'єкті будівля була закрита тимчасовим фасадом, який приховував деталі реконструкції. А оскільки проект містянам не презентували, то широка громадськість і гадки не мала, як виглядатиме нове приміщення Київського академічного драмтеатру на Андріївському узвозі.

Учора ж, напередодні офіційного відкриття фасаду, верхні поверхи будівлі звільнили від маскування, чим шокували киян. Перша публікація з'явилася на сторінці "Громади Андріївського узвозу" на Facebook. Активісти опублікували фотографії будвілі, яку назвали "Театр-монстр".

Публікація спричинила широке обурення серед користувачів соцмереж. Будівлю на пішохідній вулиці у середмісті, туристичній візитівці не тільки Києва, а й усієї України, називають не інакше як чорним кубом, крематорієм, енергоблоком та навіть труною.

Дійсно, квадратну коробку з металу видно здалеку та з різних ракурсів. Вона ріже око, адже геть не вписується в архітектурний ансамбль старовинної вулиці. 

"Найкращі" ракурси театру на Подолі зняли з висоти

"Найкращі" ракурси театру на Подолі зняли з висоти

У свою чергу автори проекту кажуть, що зробили все, що могли, щоб вписати театр у це місце. Кілька років тому розробити проект театру замовили команді харківського архітектора Олега Дроздова.

"Кожне покоління має свою мову. Кожна епоха має говорити своєю мовою. Є поняття контексту, поваги до контексту. Ми з ним працювали і зробили, з нашої точки зору, контекстуальну роботу. Це питання роботи з контекстом сучасною мовою", - зауважив Дроздов.

Він додав, що будівлю не стали проектувати схожою на сусідні, щоб це не виглядало декорацією та підробкою. "Ми доклали всіх зусиль, щоби м'яко ввійти у контекст, наскільки це можливо", - запевнив Дроздов.

Фото: Roshen

У будівлі використані два матеріали. Перший - це стара київська цегла 19-го століття. Нею викладена нижня частина фасаду. Другий - це фальцевий метал, та сама чорна коробка, яка так збентежила киян.

Дроздов запевняє, що цей матеріал має особливість - за деякий час він має змінити колір з чорного на сіро-зелений. Це зробить будівлю на вигляд старішою і дозволить "влитися" у пагорб позаду. Проте точних строків, коли кияни побачать новий колір фасаду, архітектор не зміг назвати.

Як починався проект

Київський академічний драмтеатр було засновано українським театральним режисером Віталієм Малаховим більше 30 років тому. Проте театр мав проблеми з пропискою. Навіть після виділення їм ділянки на Андріївському узвозі акторам доводилося поневірятися по різних приміщеннях. Причина - у зволіканні з реконструкцією, яка триває вже понад 23 роки.

За цей час "Театр на Подолі" пережив кілька проектів майбутньої будівлі, один з яких пропонував звести для театру цілих десять поверхів.

У 2004 році розпочалося будівництво, яке нараховувало два етапи. Перший - зведення адміністративної будівлі з малим залом для глядачів. На другому мали звести новобудову з глядацькою залою майже на 300 місць.

Проте у 2006 році, після завершення адмінспоруди та початку роботи над другою чергою, будівництво було заморожено через брак коштів.

Роботу над проектом відновили у 2015 році. Як відомо, прозорого конкурсу не проводилося. За словами Дроздова, вони серед інших надали свій варіант реконструкції, і їхній проект було обрано.

За розрахунками, вартість проектних робіт складала 391 тис. грн, однак фактично фінансування склало трохи більше 81 тис. грн. Тоді було прийнято рішення про залучення меценатських коштів. Меценатом проекту "Театр на Подолі" стала кондитерська компанія Roshen. Загалом сума інвестицій сягнула 165 млн грн.

На Подолі відкрили фасад нової будівлі театру, яка викликала великий резонанс

На Подолі відкрили фасад нової будівлі театру, яка викликала великий резонанс

Директор і художній керівник "Театру на Подолі" Віталій Малахов захищає проект. Під час відкриття він розповів, що мав чимало спорів з командою проектувальників через майбутній вигляд будівлі, тим не менш директор радіє тому, що в оновленому проекті театр матиме більшу сцену та більшу кількість місць.

"Це класична європейська сцена, яка дозволить нам приймати іноземні колективи на хорошій сцені з хорошим освітленням і з хорошою музикою", - додав він.

Крім того, будівля навіть на два метри нижча, ніж планувалося у попередньому проекті.

"Фішкою" театру має стати фойє, яке, на відміну від традиційної практики, працюватиме протягом усього дня. "Тут буде розміщено невеличкий магазин з книгами. Тут буде розміщено невеликий буфет з кавою, тут будуть столики, будуть рекламні матеріали щодо театру. Тут продаватимуться квитки", - додав Малахов.

У свою чергу заступник голови КМДА Ганна Старостенко зазначила, що за останні 30 років у Києві не було відкрито жодного театру. "І ми дуже хочемо, щоб у Театру на Подолі було своє приміщення. Щоб це був справжній театр, який би був відомий не лише у Києві, не лише в Україні, а й за кордоном. Після цієї історії, я впевнена, що він таким і буде", - сказала вона.

Діалог з Андріївським узвозом

Думки експертів щодо фасаду "Театру на Подолі" різняться. Багато хто критикує проект. Так, київський архітектор Георгій Духовичний запевняє, що попереджував чиновників про можливе обурення киян цим проектом. Крім того, саме місце для театру було обрано невдало.

За його словами, Андріївський узвіз - вулиця з особливим режимом використання. По-перше, вона пішохідна, тож до театру неможливо буде під'їхати на машині, а взимку за умови ожеледиці дістатися будівлі також буде складно.

Довкола чорного театру у центрі Києва розгорівся скандал

Довкола чорного театру у центрі Києва розгорівся скандал

По-друге, вузенький Узвіз в'ється між пагорбами, і ландшафт у проектуванні цієї ділянки відіграє основну роль. За словами Духовичного, тут мало би бути ювелірне проектування, чого, на його думку, не змогли продемонструвати харківські архітектори.

"Це не місце для експериментів. Ця споруда повністю дисонує зі всіма якостями, притаманними Узвозу - масштабом, малюнком, перспективою", - наголосив Духовичний.

Водночас інші захищають проект. За словам архітектора Івана Пономаренка, чорний куб на даху дійсно справляє неприємне враження, проте така конструкція була продиктована технічними вимогами у будівництві театру, мовляв, у кубі розмістять колосник сцени - спеціальна решітка для зміни декорацій, установки освітлювальної арматури і завіси.

Інший архітектор Віктор Зотов вбачає причини обурення у несприйнятті громадськістю сучасної архітектури. "Київ - дуже консервативне місто. Сучасне, архітектура в тому числі, сприймається вороже. 10 років тому ми "захищали" один з проектів на містобудівній раді, так один архпосадовець тоді сказав: "Ви уявляєте, що почнеться, якщо ви це дозволите!?" Здається, щойно таки почалося", - написав Зотов на своїй сторінці у Facebook.

Фото: УНІАН

У свою чергу керівник Центру урбаністичних студій НаУКМА Владислава Осьмак зазначила, що будівництво у псевдоісторичному стилі гірше, ніж чесна сучасна архітектура. Однак проект театру має свої нюанси.

"Київ дуже традиційне місто – і тому ми погано сприймаємо новаторські ідеї. Думка про те, що сучасна архітектура може з'явитися в історичному місці, нам у принципі не властива, хоча в Києві є приклади. Це посольство Нідерландів на Контрактовій площі чи посольство Німеччини на вулиці Богдана Хмельницького. Однак ці будівлі фонові, із настільки коректною і невидимою архітектурою, що на них й уваги не звертаєш. А новий Театр на Подолі через свою масивність і зовнішнє оздоблення – темні панелі – привертає до себе більше уваги", - зауважила Осьмак.

Вона додала, що скандал навколо театру має і позитивну сторону. По-перше, він може привернути увагу громадськості до інших проблемних місць Андріївського узвозу, де зокрема збираються звести у псевдоісторичному стилі набагато більшу будівлю. По-друге, невдоволення вчергове вказує на комунікаційний провал між владою і громадськістю, від якого треба позбуватися. 

Реакція влади

Суспільний резонанс призвів до того, що офіційне відкриття театрального фасаду вранці 29 листопада пройшло під вигуки "Ганьба!", а київській владі довелося виправдовуватися перед киянами та гарячково шукати рішення.

В архітектурно-містобудівній раді, яка розглядала проект, запевнили, що зробили зауваження і просили архітектора Олега Дроздова їх врахувати. Але той цього не зробив. Однак невідомо, про які самі зауваження тоді йшлося.

У свою чергу головний архітектор Києва Олександр Свистунов запевнив, що проект має пройти узгодження з громадськістю. А фасад може бути змінений з урахуванням побажань містян.

"У кінцевому результаті ми прийдемо з вами до такої будівлі, яка задовільнить усіх, яка не буде дисонувати, яка буде викликати позитивні емоції на Андріївському узвозі і стане улюбленим місцем киян. У нас ще будуть громадські слухання, ми пройдемо ще містобудівну раду, ми отримаємо колегіальну думку професіоналів. Тобто, ми завершимо той шлях, який було розпочато, - запевнив Свистунов.

Згоду з головним архітектором висловив і міський голова Віталій Кличко. "Містобудівна рада повинна висловити свої зауваження, і вони у неї були. Без громадськості, без рекомендацій фахівців ця будівля не буде здана в експлуатацію. Впевнений, що ще буде доопрацювання", - сказав мер, запевнивши, що зовнішній вигляд будівлі театру буде змінено так, щоб він не "вивалювався" з ансамблю решти будинків.

Фото: Українська правда

Наразі невідомо, коли відбудуться громадські слухання чи обговорення проекту. Проте зробити це мають найближчим часом, адже далі містобудівній раді потрібно буде повторно розглянути проект, а забудовнику - внести корективи і завершити будівництво.

Відкриття театру заплановано на травень 2017 року.

Це не перше будівництво у столиці, яке супроводжується скандалом через недопрацювання у комунікації з громадськістю. Для столичних чиновників така схема роботи вже стала звичною. Спочатку міська влада приймає рішення про необхідність певного будівництва або реконструкції. Потім про запланований проект та його виконавців містян начебто інформують, публікуючи повідомлення на сайті КМДА.

Проте навряд чи багато киян систематично моніторить сайт міської влади на предмет нових і цікавих проектів, вигаданих чиновниками. Таким чином інформація про суспільно важливі проекти просто не доходить до широкої громадськості, і люди опиняються перед фактом таких проектів уже на тій стадії, коли бачать чужорідний "чорний куб" у середмісті, або коли не можуть спати вночі через будівельний шум, як це сталося влітку з будівництвом ТРЦ на Героїв Дніпра.

Та й зміни на етапі, коли проектний об'єкт існує вже не тільки на папері, начебто можливі, але втілення їх тягне за собою затягування самого будівництва, а також вимагає додаткових витрат. Очевидно, що проведення громадських слухань до початку будівництва дозволило б значно зекономити і час, і гроші, і нерви.

А обурення киян, з однієї сторони, та нарікань на небажання людей сприймати сучасну архітектуру, з іншої, можна було б уникнути у разі проведення ознайомчої рекламної кампанії проекту у ЗМІ та соцмережах.

Ольга Скичко

Повʼязані теми:

Наступна публікація