Доки Нік Вуйчич виступає в центрі Києва, багатьом дістатися туди через бар'єри було дуже складно

Доки Нік Вуйчич виступає в центрі Києва, багатьом дістатися туди через бар'єри було дуже складно

Фото: Нік Вуйчич / Facebook

Пандуси на Хрещатику небезпечні для пересування людей з інвалідністю.

Тисячі людей зібрались зараз на Майдані Незалежності в Києві послухати Ніка Вуйчича - унікальну людину, яка без рук і ніг змогла надихнути своїм життям мільйони в усьому світі.

Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

Напевне, найзнаменитіший мотиваційний оратор приїздить до України вже вчетверте. І цього разу, щоб потрапити на його промову, не треба купувати квитки чи бронювати місця. Все, що потрібно, просто прийти на Хрещатик чи дивитись онлайн-трансляцію ТСН.ua.

Таким тихим зал прильотів в аеропорту "Бориспіль" давно не був. І це попри те, що всередині - сотні людей. Вони наче принишкли в очікуванні Ніка Вуйчича. Чекають на нього - людину-легенду, що народилася без рук та ніг і нині своєю історією надихає мільйони людей у всьому світу.

У Ніка Вуйчича графік перебування в Україні як завжди розписаний: прес-конференції, зустрічі із політиками… Але найголовніше – те, заради чого він тут, - промова, яку б мали почути мільйони. Таких, як він сам.

"Привіт усім! Я - Нік Вуйчич. Уже в Києві. Я хочу розказати вам про любов, надію та віру. І будь-ласка, будь-ласка, якщо можете, приходьте", - запрошує Вуйчич.

Далі Нік Вуйчич сяде в розкішне авто і поїде вулицями столиці. Що він побачить? І чи здогадується, що безкоштовний виступ і відкритий доступ до сцени, просто в центрі столиці, насправді недоступний тим, кому присвячений. Адже підземні та наземні переходи, транспорт просто не пристосовані для людей із інвалідністю.

Сергій Храпко - теж легенда, наша, українська. Учасник проекту "Переможці". Ногу й руку втратив на війні. Пережив шок, зневірився, але почав жити наново.

"Я не можу звикнути до того, що на тебе озираються", - каже чоловік.

Він не любить просити допомоги, а тому підземні переходи, зазвичай, долає сам. А зараз пересідає на візок і вітається з бойовим товаришем Анатолієм Фатєєвим та Оленою Молодановою. У неї травма хребта, тому інвалідний візок - єдина можливість хоч якось пересуватися. Журналістка ТСН напросилася з ними на прогулянку Києвом. І тепер не розуміє, як вони взагалі наважуються вийти з дому.

"Якщо треба кудись виїхати – одразу в навігатор: там проїду, там не проїду", - каже співзасновниця організації Українські журналісти з інвалідністю Олена Молоданова.

Маршрут вибрали найпотрібніший - до місця, де виступатиме Нік Вуйчич. Він мав би бути найцивілізованішим у країні - на головній вулиці столиці Хрещатику. Бо ще торік всесвітньовідомий оратор узяв слово зі столичної мерії зробити місто зручним для усіх.

До ТСН потрапили кадри, які ніхто не мав побачити. На відео - торішній закритий для преси обід київських бізнесменів та влади. Нік Вуйчич звертався саме до них. Але чому ж цього року організаторам треба було добряче попітніти, аби візит легенди до Києва минув, в прямому розумінні, без перешкод.

"Ми десь тиждень моніторили всі готелі, де були всі з'їзди, ліфти, всі маршрути ми прорахували. Ми за багато місяців попереджали про те, що це буде виступ Ніка і про те, що буде багато сотень тисяч людей, щоб Київ міг підготуватися. На сьогодні Київ не дуже підготувався. Ми трохи розчаровані. Маємо те, що маємо", - говорить організатор візиту Ніка Вуйчича до України Яна Кучеренко.

Виявилось, здорові люди багато чого не помічають. Скажімо, різні виступи на доріжках, арматура тощо. Навіть те, що ніби зроблено - з'їзди на тротуарах, пандуси у пішохідних переходах - зроблено настільки кепсько, що користі з них немає жодної.

Тяжче за всіх на прогулянці Анатолію Фатєєву. На прогулянку він приїхав на скутері. Анатолію ампутували обидві ноги. І в свої 62 він вчився заново ходити. А зараз на протезах майже бігає. Мимоволі показує одну з причин, чому пересуватися на інвалідному візку, не хоче – пандус.

"Сам без сторонньої допомоги піднятися на нього не можу. Візок перевертається, бо - високий кут", - нарікає Анатолій Фатєєв.

І так скрізь, каже Анатолій і проводить екскурсію Броварами, що біля столиці. Наприклад, у районній амбулаторії - суцільні сходи. Потрапити туди людині з обмеженими можливостями неможливо.

Сісти у візок на прогулянці Анатолій погодився тільки заради експерименту. Підійшли до самісінького серця столиці - до Майдану. Аби спуститися в перехід, тут поставили поручні з обох боків. Є і підйоми. Але невеличкий підйом для людини на візку - наче гора Еверест. Анатолія відмовляли самостійно їхати пандусом з поручнями, але він наполіг. У підсумку нічого не вийшло – допомагав і телеоператор, і люди, що проходили повз.  У говіркого Анатолія відібрало мову. Він, затиснутий між поручнями, метушиться, наче звір у клітці. І на гору видирається тільки з допомогою оператора. А уявіть, якби він був один…

І це стосується не тільки людей з інвалідністю. Бо мами з дитячими візочками буквально лютують від таких псевдопандусів.

Іноземець, який відвідав 67 країн, на свою натхненну промову зібрав тисячі людей на Хрещатику. Його основні слухачі - у перших рядах. Як вони сюди дістались, можна тільки уявити.

Кількість людей на візках, на протезах в Україні перевалила вже за три мільйони. Додайте сюди дитячі візочки, дітей на триколісних велосипедах і спробуйте зрозуміти, для кого інженери і градоначальники виготовляють усі ті пандуси, ліфти та транспорт. Як довго треба шліфувати свідомість, аби всі ці інженерні споруди і справді створювали безбар'єрне середовище. А точніше проти кого і коли ж це нарешті зміниться.

Ірина Прокоф'єва

Повʼязані теми:

Наступна публікація