Однак шлях погодження та ухвалення законопроекту обіцяє бути дуже непростим.
Народні обранці надумали збільшити владу столичного мера і повернути Києву самоврядування. Ініціатори цього пояснюють, що в найбільшому місті його голова має чи ненайменше в Україні повноважень, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.
Київ має найкрупніший з регіональних бюджет і найбільшу концентрацію органів влади. Юридично містом керують дві людини: мер і голова столичної адміністрації. На практиці – це одна і та ж людина. "У нас є двоголовий орел. От що робить мер? Він виступає, як міський голова, головує на сесії та приймає рішення. Після обіду – дивиться, що ж я наприймав до обіду", - іронізує директор "Інституту розвитку територій" Юрій Ганущак.
Одним зі співавторів законопроекту про зміни статусу міського голови Києва є депутат Оксана Сироїд. Вона переконана, що мер столиці часто безправний, а інколи навіть узагалі заручник президента, котрий призначає голову КМДА. Яскравий приклад: після самовільної відставки мера Черновецького містом тривалий час керував лише голова КМДА, а от виборів міського голови не проводили, бо кияни могли обрати того, хто президента не влаштовував. Таку систему депутатка вважає неправильною. "Київ розглядався, як джерело заробітку, а також як таке важливе місто, яке треба контролювати", - каже нардеп.
У законопроекті пропонують надати меру повноваження, аналогічні тим, які є в інших містах, а також скоротити кількість депутатів міської ради до 25. Зарплати їм мають призначати, аби вони самі не ухвалювали корисливих рішень. На додачу – більшість повноважень передати районним радам, а саму столицю поділити щонайменше на 30 районів. Чинний мер Віталій Кличко із необхідністю змін погоджується, бо управляти таким мегаполісом, як Київ, із застарілими законами складно. "Дуже багато питань і щодо вилучення податків, і щодо діяльності муніципальної поліції, і землі", - каже він.
Однак є в мерії і зауваження до нового законопроекту. Нардеп Дмитро Білоцерковець пояснює, що команду Кличка лякає те, що надто багато пунктів у документі є декларативними і не зможуть бути втіленими на практиці. "Саме тому ми його і зареєстрували, щоб почати дискусію. Ми не говоримо, що це остаточна версія – її потрібно розглянути на рівні комітету", - пояснив політик.
Експерти ж нагадують, схожі законопроекти вже не раз реєструвалися у парламенті, але до фінального голосування вони так і не доходили. І пояснення тому просте: бюджет Києва – це майже 50 мільярдів гривень. Тобто колосальний ресурс, яким може розпоряджатися, наприклад, політичний опонент. "І елементарно можна шантажувати владу", - пояснив Ганущак. Проблема ж у тому, що без реформи неможлива повноцінна децентралізація, про яку так часто сама влада і говорить.
Кореспондент ТСН Олександр Романюк