Астма, бронхіт, запаморочення: фахівці розповіли, чим загрожує киянам загазованість столиці

Астма, бронхіт, запаморочення: фахівці розповіли, чим загрожує киянам загазованість столиці

Фото: ТСН

Найбільшу кількість шкідливих речовин у повітря викидає транспорт.

Українська столиця за рівнем автомібілізації населення наближається до світових лідерів, тож повітря в Києві стає все більше забрудненим. Перевірити рівень концентрації шкідливих газів журналісти вирішили на одній зі жвавих ділянок – проспекті Перемоги, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Близько 80% забрудненості повітря у столиці дає транспорт, решта порівну поділяється між котельними і промисловістю. Газоміри ціною по 30 тисяч гривень кожен налаштували на вимірювання чадного газу та оксиду азоту від бензинових, а також діоксиду сірки від дизельних двигунів. Прилади закономірно дають результат, що в кілька разів перевищує встановлені норми. Однак цей показник змінний, адже залежить від інтенсивності руху.

ТСН з'ясувала, як забруднене транспортом повітря впливає на здоров'я киян

ТСН з'ясувала, як забруднене транспортом повітря впливає на здоров'я киян

У мешканців довколишніх будинків є свій спосіб вимірювання. "Якщо помили вікна в будинку, то через тиждень там вже в палець товщиною бруд знову. От вам і рівень загазованості", - кажуть вони. Але ставляться до цього філософськи. "Стільки транспорту – має бути загазовано. То не є смертельно небезпечно", - каже один із них.

Лікарі ж застерігають, що це дійсно не смертельно, але небезпечно. Діоксид сірки подразнює органи дихання та очей, викликає ускладнення астми та хронічного бронхіту. Оксид азоту сприяє розвитку астми, викликає хронічну обструктивну хворобу легень, порушення серцевого ритму. При гострому отруєнні чадним газом виникає запаморочення, головний біль, порушення роботи серця. Вплив домішок ще серйозніший. "Це канцерогени, перш за все, це формальдегіди, які виділяються – вражаються печінка, гепатити виникають, вражається нервова система, вражається ниркова система", - пояснює голова Держпродспоживслужби Києва Олег Рубан.

Ці гази важчі за повітря і зависають на висоті людського зросту. Влітку їх можна побачити – біла мла, яка щороку накриває Київ, виникає через високу температуру і відсутність вітру. Тоді газоаналізатори ефективніші, тому їх зазвичай і використовують з березня по листопад. Взимку холодні вітри перемішують повітряні маси, тому перевищення норми фіксується лише в місцях скупчення транспорту. Загальну ж картину по місту дають стаціонарні пункти – їх у столиці 21.

Кореспондент ТСН Ольга Нескородяна

Повʼязані теми:

Наступна публікація